Загубибатько Віктор Семенович

Народився 19.11.1937 р. в м. Дніпропетровськ (зараз - Дніпро). В 1960 р. закінчив Дніпропетровське художнє училище (вчився у Я. Калашника[2], М.Родзіна, М. Погрібняка[3]). В 1966 закінчив Київський художній інститут (зараз - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладачами Загубибатька В.С. були, зокрема, М. Стороженко та М. Хмелько. Працював у Дніпропетровську: викладав у театально-художньому коледжі (1966–75, 1994–2002); художником-оформлювачем на художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України (1976–94). Учасник обласної (1967), та всеукраїнської (1968) мистецьких виставок[2].

Створює портрети, пейзажі, жанрові картини. Полотна написані у реалістичних традиціях українського мистецтва на основі глибокого вивчення натури.

Рід мій походить з Придніпров’я, а на Запорозькій Січі було 4 козаки з прізвищем Загубибатько, один з них - мій прямий пращур[3]

Автор картин «Заслін» (1975), «Командарм» (1977), «Вечір» (1979), «Дніпровські поля» (1980), «Вікно Пам’яті», «Місячна ніч» (обидва – 1991); акварелі – «Квітучі сади» (1996), «Рідна земля» (1999), «Тихі води» (2009)

Серед вихованців Загубибатька В.С. такі художники, як О. Вабищевич, Ю. Євдущенко, В. Дека, М. Іолоп, І. Копач[2]