Задорожна Любов Василівна
Любов Василівна Задорожна (нар. 3 листопада 1942, с. Висока Гора, Татарстан) — радянська велогонщиця, заслужений майстер спорту СРСР.
Любов Задорожна | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Загальна інформація | ||||
Національність | СРСР Україна | |||
Громадянство |
СРСР Україна | |||
Народження |
3 листопада 1942 (79 років) Vysokaja Gorad, Високогорський район, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР | |||
Чоловік | Борис Задорожний | |||
Спорт | ||||
Країна | СРСР | |||
Вид спорту | велосипедний спорт | |||
Дисципліна | шосейний велоспорт | |||
Спортивне звання | заслужений майстер спорту | |||
Участь і здобутки | ||||
Задорожна Любов Василівна у Вікісховищі | ||||
|
Протягом 15 років входила до складу збірної команди СРСР. У її складі ставала дворазовим срібним призером чемпіонатів світу з велоспорту на шосе (1967, 1972 р.р.), дворазовим бронзовим призером чемпіонатів світу з велоспорту на треку (1963, 1972 р.р.)
15-разова чемпіонка СРСР, переможниця III і IV Спартакіади народів СРСР[1], капітан національної збірної команди з велосипедного спорту на шосе (1968—1973 рр.), рекордсменка світу, СРСР, України.
За спортивні досягнення їй присвоєно звання «Заслужений майстер спорту СРСР», нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.
1961–75 — тренер з велоспорту та інструктор збірної команди СРСР, 1975–82 — заступник директора, 1982–87 — начальник відділу ДЮСШ спортивного товариства «Спартак», 1987—2009 — начальник навчального відділу обласного відділення спортивного товариства «Україна», від 2009 — директор СДЮШОР з тенісу (усі — Харків).[2]
Примітки
- Незабутні, буремні двадцяті….: історія фізкультурно-спортивного товариства «Спартак»
- Ю.І. Грот. Задорожна Любов Василівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 101(2). — ISBN 978-966-02-5721-4.