Зазибін Микола Іванович
Микола Іванович Зазибін (нар. 8 (21) грудня 1903, Таганрог — 10 лютого 1982, Київ) — український радянський гістолог, професор, член-кореспондент АМН СРСР (з 1952 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1954 року).
| Микола Іванович Зазибін | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
8 (21) грудня 1902 Таганрог, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія | ||
| Помер |
10 лютого 1982 (79 років) Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Діяльність | гістолог | ||
| Alma mater | Ростовський державний університетd | ||
| Галузь | гістологія | ||
| Заклад | Національний медичний університет імені Олександра Богомольця | ||
| Звання | професор | ||
| Ступінь | доктор біологічних наук | ||
| Вчителі | Колосов Олександр Олександрович | ||
| Відомі учні | Кабак Костянтин Степанович | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 8 (21 грудня) 1903 року у місті Таганрозі в сім'ї вчителя. Після закінчення гімназії у 1919 році вступив на медичний факультет Донського університету в Ростові-на-Дону, який закінчив у 1925 році.
В 1931–1944 роках — професор Івановського медичного інституту. Захистив докторську дисертацію на тему: «Ембріогенез периферійної нервової системи». В 1944–1954 роках — завідувач кафедрою гістології Дніпропетровського медичного інституту. Упродовж 1954-1976 років — завідувач кафедрою гістології Київського медичного інституту. З 1976 року до самої смерті — професор цієї кафедри.
Нагороджений двома орденами Леніна, медалями.
Помер у Києві 10 лютого 1982 року. Похований на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність
Праці присвячені вивченню розвитку, будови, вікових змін і реактивних властивостей периферичного відділу нервової системи, а також нейротканинних взаємовідношень.
Встановив ряд закономірностей процесу регенерації нервових волокон та закінчень при загоюванні ран, при трансплантації тощо.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.