Зайцев Микола Михайлович

Микола Михайлович Зайцев (нар. 19 січня 1964) — радянський та український футболіст, захисник та нападник.

Микола Зайцев
Особисті дані
Повне ім'я Микола Михайлович Зайцев
Народження 19 січня 1964(1964-01-19) (58 років)
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція захисник,
нападник
Юнацькі клуби
ДЮСШ-2 (Павлодар)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1980—1981 СКІФ (Алмати) 3+(0+)
1981—1985 «Кайрат» 41(2)
1983→  СКІФ (Алмати) 2(0)
1986 ЦСКА-2 (М) 9(0)
1986 «Іскра» (См) 21(2)
1987 «Кайрат» 1(0)
1988—1989 «Цілинник» 31(6)
1989 «Екібастузець» 25(6)
1990 «Прикарпаття» 33(3)
1991—1993/ «Металург» (Н) 128(27)
1994—1995 «Нива» (М) 45(8)
1996 «Ера» (Нікополь) (амат.)
1996—1997 «Обрій» (Нікополь) (амат.)
1997—1998 «Волга» (Ул) 28(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Вихованець павлодарської ДЮСШ № 2. На дорослому рівні дебютував 1980 року в складі команди СКІФ (Алмати), яка виступала у другій лізі і складалася з молодих футболістів.

Наступного сезону отримав запрошення в провідну команду Казахської РСР — «Кайрат», де спочатку виступав за дубль. У першому складі «Кайрата» дебютував 24 серпня 1982 року в матчі вищої ліги проти кутаїського «Торпедо», відігравши перші 60 хвилин[1]. У 1983 році зі своїм клубом виступав у першій лізі, де став переможцем. У своєму першому матчі після повернення до вищої ліги, 19 червня 1984 року проти московського «Торпедо», став автором голу[2]. У складі «Кайрата» так і не зміг закріпитися в основі, в більшості своїх матчів виходив на заміни в другому таймі.

У 1986 році проходив військову службу, виступаючи за армійські команди — ЦСКА-2 і смоленську «Іскру».

У 1987 році повернувся в «Кайрат», але зіграв за його основний склад лише один матч. Всього за кар'єру в клубі з Алма-Ати провів 42 матчі та відзначився 2-ма голами в першості країни, в тому числі у вищій лізі (1982, 1984—1985, 1987) — 31 матч і один гол.

Наприкінці 1980-х років грав у другій лізі за клуби Казахської РСР — «Цілинник» й «Екібастузець». У 1990 році перебрався в Україну, грав за «Прикарпаття» і «Колос» / «Металург» (Нікополь). Після розпаду СРСР декілька сезонів продовжував грати в Нікополі в першій лізі України, а також виступав за клуб «Нива» (Миронівка) і за аматорські колективи. Останні сезони у своїй кар'єрі провів у клубі другого дивізіону Росії «Волга» (Ульяновськ).

Після завершення кар'єри гравця почав займатися суддівством футбольних матчів. У професіональному футболі працював лише боковим арбітром на матчах першої та другої ліг України. Представляв місто Нікополь. Згодом працював інспектором матчів. Станом на 2019 рік — виконавчий директор Федерації футболу м Нікополя[3]. Брав участь у матчах ветеранів[4].

Примітки
  1. «Торпедо» Кутаиси 2 : 0 «Кайрат» Алма-Ата (рос.)
  2. «Кайрат» Алма-Ата 1 : 1 «Торпедо» Москва (рос.)
  3. Федерація
  4. Друзья почтили память Сергея Кириенко на футбольном поле (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.