Замок Бельвер

У 1229 король Арагону Хайме I взяв Пальму. У 1235 році Хайме I коронувався і як король Мальорки. У 1276 році за заповітом Хайме I його володіння розділені між синами. Королем Мальорки став молодший син Хайме II.

У 1300 році Хайме II доручив майстру Пере Сальве будівництво замку. У 1311 році Пере Сальва закінчив основні роботи. У 1330 році будівництво завершено. Над інтер'єром працював художник Франсіско Кабальті. У будівництві використовувався пісковик, добутий у підніжжі того самого пагорба, на якому стоїт замок. Прообразом конструкції замка вважають стародавню фортецю Іродіон із Західного берега річки Йордан[3]. У 1343 році Педро IV Арагонський завоював Мальорку і почав облогу замку. У 1344 році Мальорка приєднана до Арагону, у замку тримали прибічників останнього короля Мальорки Хайме III. 1391 року повстанці почали облогу замку. У 1394 році король Арагона Хуан I ховався у замку від чуми, що охопила його континентальні володіння.

У 1408 король Мартін I передав замок домену заснованого ним монастиря Вальдемосса. 1521 року учасники повстання так званого Другого Братства почали облогу замку. В 1567 році замок сильно постраждав від пожежі, викликаній потраплянням блискавки.

У 17 столітті замок модернізують для використання артилерії. У 1713 році з північної сторони надбудовується критий бастіон. З 18 століття замок використовувався як в'язниця для політичних злочинців. Серед його в'язнів була вдова Хайме III з її двома синами, Найзнаменитішим політичним в'язнем початку 19 століття був політик Іспанії, письменник Гаспар Мельчор де Ховельянос[4], який і зробив перший науковий опис замка. Тут в юності переховувався французький фізик Франсуа Араго, обвинувачений народом у шпигунстві. Тут у 1817 році був страчений генерал Луїс де Ласі. Шосе, що веде до замку, прокладалось руками 800 в'язнів — учасників Національного повстання 1936 року. У 1931 році замок був переданий муніципалітету Мальорки для створення музею. У 1936 році замок знову перетворено у в'язницю. У 1976 році у ньому знаходиться Музей історії міста. У музеї представлена експозиція, присвячена історії Пальми від перших поселенців до Середньовіччя. Вона включає колекцію класичних скульптур кардинала Деспуча. Внутрішній двір пристосований для проведення різних розважальних заходів.

Головна вежа

Замок стоїть на горі заввишки 112 м, за 2,5 км від центру Пальми.

Замок має незвичайну форму. Круглий у плані, він зорієнтований по сторонам світу. Головна вежа розташована суворо на півночі. Три великі підковоподібні вежі зорієнтовані по трьом іншим сторонам світу, 4 малі вежі-еркери вказують на північний захід, північний схід, південний захід і південний схід.

Головна вежа має висоту 4 поверхи і 25 м розташована суворо на півночі, діаметр 12 м, з дахом ядра замку її з'єднує арочний міст завдовжки 7 м. Вінчає вежу кільце із 38 машикулі. Висота нижнього поверху, який використовувався як темниця, 5 м.

Ядро замку має діаметр близько 50 м. У центрі круглого внутрішнього двору діаметром 20 м знаходиться цистерна. По периметру проходить двоярусна галерея. Круглі арки першого поверху підтримують 21 колона, гострі парні арки другого — 42 восьмикутні.

Кільцеподібна будівля також має два поверхи. На першому розташовувались господарські приміщення і житло прислуги. Тут немає вікон, тільки вузькі бійниці. На другому знаходились королівські покої, офіційні приміщення, кухня і каплиця. Поверхи з'єднують між собою маленькі гвинтові сходи, розташовані у внутрішніх башточки. Оскільки деякі з цих башточок вищі другого поверху використовуються як димохід, то сходи на другий поверх виходять поряд з каміном.

Дах замку плоска, спочатку по периметру йшли зубці, однак їх прибрали при реконструкції 17 століття.

Головний вхід в ядро замку знаходиться поряд з північно-західною башточкою, до нього веде міст, що має форму літери Г, таким чином, той хто входить у замок повертається спиною до головної вежі. Ще один вхід, улаштований таким самим чином, розташований біля південно-західної башточки.

Основа ядра замку і головної вежі має конічну форму. Його оточує рів завширшки 4 м, за яким розташована платформа-бастіон, яка повторює форму замку. У 18 столітті північна частина була обладнана критими артилерійським позиціями, які не збереглись до наших днів.

Головний вхід у замок знаходився з північно-західної сторони і проходив через барбакан. Сучасний вхід знаходиться з північно-східної сторони.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Бельвер

• Замок Бельвер на сайті «Мир замков» (рос.)