Замок Больчув

Заснування замку в 1375 році приписується придворному князя Болеслава II Малого з родини Больчів[1]. Будівник замку Клерикус Болце підтримував гуситський рух, тому замок Больчув став осередком раубриттерів. У першій половині XV століття замок було знищено під час битви вроцлавських та свідницьких міщан з гуситами. Після цих подій, замок відбудували аж у 1517—1518 роках, ймовірно завдяки Гансу Діппольду фон Бургхаузу. Саме тоді постав замковий двір, у південному куті зведено оборонну вежу, а в мурах розміщено низку стрільниць. Замок змінював чергових власників — у 1537—1543 роках він належав Юстусу Децію з Кракова, придворному та секретареві польського короля Сигізмунда І Старого[1]. У 1520—1550 роках замок знову було розширено, серед іншого, збудовано висунуті перед надбрамною вежею кам'яні мури та споруджено бастею, сухий рів, а також пристосовано до артилерійської зброї мури шляхом оснащення ключових стрільниць. У 1562 році замок, разом з Яновіцами та Медзянкою, перейшов у власність братів Ганса та Франца Гайльманів. Ймовірно на початку XVII століття Даніель Шаффґотч, тодішній власник Яновіц, доручив здійснити подальші роботи на замку. Подальші зміни замку відбулися внаслідок Тридцятилітньої війни. У 1645 році замок зайняли шведські війська, які, покидаючи замок у грудні того ж року, підпалили житлові будівлі[1]. З того часу Больчув залишається зруйнованим[1]. У 1824 році замок відвідав прусський король Фрідріх Вільгельм ІІІ.Зацікавленість туризмом у середині ХІХ столітті зумовила проведення у Больчуві, з ініціативи графа Столберга-Вернігероде, реконструкційних робіт у 1848 році. На старих фундаментах було збудовано невеличку корчму у швейцарському стилі[1]. Після Другої світової війни у цьому будинку було обладнано туристичну базу, яка однак з часом занепала. В наш час замок перебуває під управлінням Польського Державного Лісового Господарства[2]. З 2008 року замок є частиною Культурного парку Єленьоґурської долини.

Для побудови замку було використано дві гранітні скелі, які було з'єднано кам'яними мурами, завдяки чому виник невеликий замковий двір[1]. Над ними зі східної сторони було зведено квадратну вежу, поруч –будинок для жінок, а перпендикулярно до нього, біля північної сторони мурів, на краю схилу — житловий будинок з підземеллям[1]. Вхід до цього будинку (розмірами 20 на 7,8 метрів), здійснювався безпосередньо з замкового двору, а його надземні поверхи містили дві кімнати майже однакової величини[1]. З південного боку була округла каплиця, а навпроти житлового будинку з південного сходу — кухня та пекарня[1]. У дворі замку містилася цистерна з водою[1].

Руїни, що збереглися до наших днів, дозволяють визначити три основні частини будівлі, а саме:

• середньовічний замок, що складається з мурів по периметру, житлового будинку та чотиригранної вежі;
• частина замку з XV століття, що складається з двох внутрішніх замкових дворів та південного муру зі стрільничими отворами;
• частина замку з XVI століття, від якої збереглися мури барбакану, бастеї та в'їзна брама.

• 
  Брама до замку
• 
  Внутрішній двір замку

• Замки Польщі (перелік)