Замок Лохштедт

Замок Лохштедт (нім. Burg Lochstedt) — лицарський замок, розташований в місті Балтійськ (Калінінградська область, Росія). Нині в руїнах.

Замок Лохштедт

54°42′25″ пн. ш. 19°57′04″ сх. д.
Тип замок і місце розкопок
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Росія
Розташування Q919315?
Архітектурний стиль Готика
Ідентифікатори й посилання
Замок Лохштедт (Росія)
 Замок Лохштедт у Вікісховищі

Історія

Спочатку замок був побудований в Піллау з дерева в 1270 році.

Уже до кінця XIII століття його стіни були споруджені з каменю. Був добре захищений, виконував роль фортеці. Зі сходу і півночі був оточений ровом, а з заходу і півдня — схилами висотою 20 метрів, які спускаються в затоку.

У 1291—1305 роках замок Лохштедт служив резиденцією комтура, в 1265—1581 роках в ньому розміщувалася бурштинова адміністрація. Під час війни 1520—1521 років замок перебував у облозі польського війська. У 1626—1635 роках замок значно постраждав внаслідок шведського вторгнення.

Починаючи з 1705 року, за наказом короля Фрідріха I, замок Лохштедт почали розбирати на будівельні матеріали для спорудження укріплень Піллау. Були розібрані північний та східний флігелі, вежа, оборонні стіни і данцкер. В ході Семирічної війни замок був узятий під контроль російськими військами. У XIX столітті форбург замку кілька разів горів, в результаті чого був зруйнований. З 1880-тих років в замку функціонувала школа. У 1937 році на території замку було проведено археологічні розкопки, розпочалася реставрація, й згодом у відреставрованих приміщеннях розмістився краєзнавчий музей Замланда.

Внаслідок бойових дій Другої світової війни замкові будівлі та споруди перетворилися на руїни, а після закінчення війни руїни замку знову почали розбирати на будівельні матеріали.

У 1945 році з руїн замку Лохштедт науковцями литовської експедиції були вивезені рукописи і книги XVI—XVIII століть, архів Людвіга Рези, твори Крістіонаса Донелайтіса. У 1967 році в підвалах замку було виявлено старовинні рукописи. У грудні 1989 року руїни обстежила експедиція журналу «Шпігель». У 2000 році цокольні поверхи і підвали були зруйновані екскаваторами та бульдозерами під час проведення розкопок.

На відстані 100 м на захід від руїн замку знаходиться також зруйноване кладовище приходу Лохштедт.

Галерея
  • Вид з півдня
  • Вид з південного сходу
  • Вид зі сходу
  • Вид з півночі
  • Малий зал комтура св. Михайла
  • Малий зал комтура св. Михайла
  • Малий зал комтура св. Михайла
  • Настінний розпис у залі комтури
  • Приміщення кухні
  • Креслення замку
  • План замку
  • Поверховий план 1702 року

Література
  • Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 134, Ziffer 7.
  • August Eduard Preuß: Preußische Landes- und Volkskunde oder Beschreibung von Preußen. Ein Handbuch für die Volksschullehrer der Provinz Preußen, so wie für alle Freunde des Vaterlandes. Gebrüder Bornträger, Königsberg 1835, S. 500.
  • Karl Emil Gebauer: Das Ordenshaus Lochstätt (Ein Beitrag zur genaueren Kunde des Samlandes). In: Preußische Provinzial-Blätter. Band 19, Königsberg 1838, S. 1-16 und S. 127—144.
  • Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreussichen Landschaft Samland. Königsberg 1844 S. 96-97.
  • Adolf Boetticher, Bau- und Kunstdenkmäler des Samlandes, Königsberg 1891
  • Conrad Steinbrecht: Die Baukunst des Deutschen Ritterordens in Preußen — Bd. 3, Schloss Lochstedt und seine Malereien. Springer, Berlin 1910.
  • Karl-Heinz Clasen: Die Deutschordensburg Lochstedt, Königsberg 1927
  • Tomasz Torbus: Die Konventsburgen im Deutschordensland Preußen. Oldenbourg, München 1998 ISBN 3-486-56358-0 .

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.