Замок Шато де Рео

Замок Шато де Рео

47°14′52″ пн. ш. 0°08′53″ сх. д.
Статус Історична пам'ятка Франції
Статус спадщини пам'ятка історії зареєстрованаd[1]
Країна  Франція
Регіон Центр
Розташування https://www.google.com/maps?ll=47.24833,0.14778&spn=0.01,0.01&q=47.24833,0.14778&hl=uk Шато де Рео на Google Maps
Тип будівлі замки Луари
Архітектурний стиль ренесанс
Засновник Жан Брісонне
Засновано XI ст.
Будівництво 1435  1485
Сайт chateaudesreaux.fr/en/
Ідентифікатори й посилання
Замок Шато де Рео (Франція)

 Замок Шато де Рео у Вікісховищі

Замок Шато де Рео розташований у муніципалітеті Шузе-сюр-Луар, у департаменті Ендр і Луара в регіоні Центр-Долина Луари. З 1930[2] року замок Рео внесений до переліку історичних пам’яток.

Історія

Замок Шато де Рео у XIV столітті належав Аморі По, згодом його власницею була Жанна Монтежан, графиня Сансер, Антуан де Брей, а також Жиль де Брі у 1455[3] році. Зруйнований в XV столітті[4][5], замок був придбаний дідом Жана Брісонне, першим мером міста Тур[6].
Замок у сьогоднішньому вигляді був побудований на місці старого замку онуком Жана Брісонне, сином Гійома Брісонне[7]. У замку мешкав Тібо де Лонгжу[8], а згодом його нащадки, родина Таво[9].
Після шлюбу у 1595 році замок перейшов у власність родини де Ла Беродьєр. Франсуа де Ла Беродьєр отримує замок у спадок, і в 1650 році продає його за 115 тисяч ліврів[9] письменнику, поету й автору-мемуаристу «Цікавих історій» Таллеману де Рео, який оселяється в ньому. Замок носить ім'я поета починаючи з 30 липня 1653 року, за клопотанням мемуариста та згідно дозволу наданому у патентному листі короля[10].

Галерея сучасного мистецтва (постійно діюча експозиція)

У Шато де Рео було відкрито картинну галерею (постійно діюча експозиція) присвячену темі жіночих і чоловічих ніжок під назвою «Ніжки жінок та чоловіків у мистецтві початку третього тисячоліття». Головною метою проекту є «спонукати майстрів пензля до творчих пошуків і просунути завдяки темі виставки головний сюжет творів».

До картинної галереї входять 760 робіт 530 художників із понад 40 країн. Картини були відібрані у підсумку міжнародного конкурсу, який було оголошено у 2007 році. Виставка була створена в рамках підготовки до святкування 600-тої річниці заснування Шато де Рео (Château des Réaux). Галерея сучасного мистецтва Замку Шато де Рео була нагороджена дипломом «За заслуги та відданість мистецтву» від Академії Mazarine. Виставка картин відкрита для індивідуальних і колективних відвідувань (у тому числі екскурсії з гідами) протягом усього року.

Відбір картин відбувався відповідно до чотирьох запропонованих варіантів головної теми:

  • «Класичні чарівні» ніжки 3-ого тисячоліття
  • Гумористичний або сатиричний погляд на сучасні ніжки
  • Еволюція чоловічих ніжок до нашого часу
  • Чотири ніжки двох осіб в одному творі

Серед великої кількості художників, які надіслали свої роботи, в експозиції взяли участь: Беатріс Ле Лімантур, Костянтин Алтунін, Анналіза Аванчіні, Хав'єр Азурдіа, Стефан Бюргер, Жіслен Шират-Леонеллі, Сільвен Дез, Джованні Фачіоллі, Єва Феллнер, Ольга Глумчер, Мел Рамос, і багато інших митців.

Флора і фауна

Навколо замку Шато де Рео розбито великий парк з зеленими насадженнями. Тут представлені різні види дерев. Замок оточений ровом, заповненим водою, де плаває риба (карасі та коропи). Також на водній поверхні можна побачити птахів: чорних лебедів і диких качок.

Див. також

Зображення

Зовнішні посилання

Примітки

  1. base Mériméeministère de la Culture, 1978.
  2. Base Mérimée PA00097691 Château des Réaux
  3. Mémoires de la Société archéologique de Touraine Société archéologique de Touraine. Série in 80, Volumes 31 à 32, 1883. (P.)
  4. Tallemant au château des Réaux. Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014.
  5. L'intermédiaire des chercheurs et curieux Volume 87, 1924. (P.)
  6. >Les Réaux sur Histoire de France, 1996
  7. Châteaux "brique et pierre" en France Par Josiane Sartre (P.)
  8. Fils de Mathieu de Longuejoue, et marié à Madeleine Briçonnet, fille de Jean.
  9. Le Grand dictionnaire historique Par Louis Moréri, vol. 6, 1759. (P.)
  10. Manoirs et gentilshommes d'Anjou André Sarazin, 1965. (P.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.