Замок герцога Синя Борода
«Замок Герцога Синя Борода» (угор. A kékszakállú herceg vára) — опера на одну дію угорського композитора Бели Бартока , лібрето Б. Балаша. Перша постановка — Будапешт, 24 травня 1918 року.
Опера «Замок Герцога Синя Борода» | ||||
---|---|---|---|---|
угор. A kékszakállú herceg vára | ||||
Композитор | Бела Барток[1] | |||
Автор лібрето | Бела Балашd | |||
Мова лібрето | угорська[1] | |||
Джерело сюжету | Синя Борода | |||
Кількість дій | 1 Дія (театр) | |||
Рік створення | 1911 | |||
Перша постановка | 24 травня 1918 | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Замок герцога Синя Борода у Вікісховищі |
В основі лібрето — балада Балаша про замок Синьої Бороди, що має символістський характер і мотиви з п'єси Моріса Метерлінка «Аріанна й Синя Борода». Герцог Синя Борода вводить у свій замок молоду дружину Юдиту і дає їй ключі від замкнених дверей. Вона по черзі відкриває їх. За першою перебуває катівня, за другою — зброярня, за третьою — скарбниця, за четвертою — сад, за п'ятою — царство Синьої Бороди, за шостою — озеро сліз, а за сьомою — три примари дружин герцога; одна з них — світанок його життя, друга — південь, третя — захід. І хоча все навколо таїть сліди крові, це не лякає Юдиту; вона надягає корону й плащ, ховаючись за сьомими дверима, приймаючи на себе роль ночі життя Синьої Бороди. Відтепер вона буде тільки спогадом.
Бела Барток прагнув поєднати у музиці імпресіоністичні й експресіоністичні тенденції, дати символічну картину життя. Опера позбавлена зовнішньої дії. Всі засоби виразності зосереджені в оркестрі.
Дійові особи та перші виконавці
Партія | Тип Голосу | Прем'єрна постановка,
24 травня 1918 (Диригент: Еджісто Танго) |
---|---|---|
Пролог Синьої Бороди | читано | |
Синя Борода | бас або бас-баритон | Ошкар Калман |
Юдита | сопрано або меццо-сопрано | Ольга Газельбек |
Примари дружин герцога | без співу |
Барток включив Замок на сторінку драматичних персонажів.
Примітки
- The Opera Database
Джерело
А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965