Запорожець Петро
Петро Запорожець (нар. 26 серпня 1895, Ладижин — пом. 31 жовтня 1963, Детройт) — український військовик, хорунжий 1-го Сірого полку 1-ї Сірої дивізії.
Петро Запорожець | |
---|---|
Хорунжий | |
Загальна інформація | |
Народження |
26 серпня 1895 Ладижин |
Смерть |
31 жовтня 1963 (68 років) Детройт, США |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Формування | 1-й Сірий полк 1-ї Сірої дивізії |
Війни / битви |
Перша світова війна Антигетьманське повстання Українсько-радянська війна |
Життєпис
Закінчив Ладижинську двокласну міністерську школу. 1910 року поїхав до Одеси продовжувати навчання. 1915 року мобілізований до російського війська. Повернувшись 1917 року додому, взявся просвіщати земляків з метою підняття їхньої національної свідомості.
"Своїми виступами в аматорському театральному гуртку, хорі та взагалі на ріжних національних святкуваннях здобув собі пошану і загальну симпатію"[1]
1918 року був на перевишколі українських старшин у Києві — очевидно, навчався в Інструкторській школі старшин. У складі 1-го Сірого полку Сірої дивізії взяв участь у антигетьманському повстанні. Навесні 1919 року брав участь в організації на Гайсинщині охоронної сотні, яка билася проти денікінців. Навесні 1920 року виступив організатором повстанського руху в районі Ладижина.
Восени 1920 року Петро Запорожець емігрував до Румунії, а звідти до ЧСР. 1924 року вступив до Української господарської академії на агрономічно-лісовий факультет, яку закінчив 1929 року. Наступного року перебрався до США, в Чикаго. Згодом мешкав у Детройті. Працював на автомобільній фабриці Форда. Посідав керівні посади у гетьманському русі.
Примітки
- Білоус Т. Петро Запорожець // Спогади про УГА — УТГІ. — Ч. 19. — С. 5. // Додаток до: Бюлетень Т-ва абсольвентів УГА — УТГІ. — Нью-Йорк. — 1966. — Квітень. — Ч. 33.
Джерела
- Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р. Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.