Засоби виробництва

За́соби виробни́цтва (англ. Means of production) — сукупність предметів та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. До засобів виробництва належать машини, знаряддя праці, фабрики,[1] а також суспільний і природний капітал. Засоби виробництва і праця людини нерозривно пов'язані і взаємообумовлені. Засоби виробництва і люди, що володіють певним виробничим досвідом, навичками до праці і приводять ці засоби виробництва в дію, становлять продуктивні сили. Присвоєння засобів виробництва породжує особливі суспільні взаємини між людьми виробничі відносини.

Дана серія є частиною
серії з виробництва

thimb
Економічний портал ·

Фактори виробництва праця, земля, капітал, знання.

Засоби виробництва відносять до так званої групи «А» на противагу предметам споживання(група «Б»). Група «А» — сукупність галузей промисловості, які виробляють засоби виробництва. До них належать машинобудування і металообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, електро- і теплоенергетика, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів та ін. Деякі галузі промисловості (добувна, обробна тощо), крім засобів виробництва, виготовляють і предмети споживання, що належать до групи «Б». Відповідно частина продукції підприємств легкої промисловості (сировина, напівфабрикати), що спрямовується на наступну переробку, належить до групи «А».

Питома вага групи «А» в колишньому СРСР становила до 70%, а в розвинутих країнах Заходу продукція промисловості, що спрямовувалася на кінцеве споживання, — 65—66%. Це свідчило про затратний характер економіки.

В Україні протягом 1991—97 група «А» зросла з 70 до 73%, що спричинено глибшою кризою в галузях групи «Б».

Див. також

Примітки

  1. James M. Henslin (2002). Essentials of Sociology. Taylor & Francis US. с. 159.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.