Застава

Застáва — один із засобів забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати кошти з вартості заставленого рухомого або нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦКУ).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому[1].

Застава виникає на підставі договору, закону чи рішенні суду.

Окремі види застави:

  • Іпотека — застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи
  • Заклад — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі
  • Податкова застава

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.