Захоплення Мелільї (1497)
Захоплення Мелільї — захоплення північноафриканського портового міста Мелілья іспанським флотом, надісланим герцогом Медіни-Сідонії (точна участь католицьких королів Фернандо і Ізабелли у цій операції є спірним моментом в історіографії) у вересні 1497 р[1].
Захоплення Мелільї | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Кастильська Корона | Ваттасидський султанат Марокко | ||||||
Командувачі | |||||||
Педро Естопіньян | Мухаммад аш-Шейх аль-Махді | ||||||
Військові сили | |||||||
5000 піхотинців декілька вершників |
незначні |
Передумови
Протягом XV століття міста ваттасидського султанату Фес, розташовані на узбережжі Середземного моря (серед них і Мелілья) занепадали, на відміну від міст, розташованих на узбережжі Атлантики, що зосередили на собі більшу частину економічної діяльності султанату[2]. До кінця XV століття порт Мелільї, який часто був предметом суперечок між мусульманськими правителями Феса та Тлемсена, був майже занедбаний[3].
Обставини захоплення
Плани завоювань на протилежному березі Середземного моря виникли у католицьких монархів Іспанії одразу після завоювання ними Гранади в 1492 році. Іспанські капітани Лескано та Лоренцо Зафра відвідали узбережжя Північної Африки, щоб визначити можливі місця для захоплення іспанцями і Мелілья була визначена головним кандидатом[4]. Однак за умовами Алькасоваського договору 1479 року, Мелілья перебувала в португальській зоні впливу. У 1494 році в Тордесільясі, король Португалії Жуан II погодився зробити виняток і дозволив іспанцям спробувати завоювати Мелілью.
Проте, здається, з часом Фернандо і Ізабелла втратили інтерес до завоювання Мелільї. Губернатор іспанської Андалузії Хуан Алонсо де Гусман, третій герцог Медіна-Сидонія, дізнавшись, що королівське подружжя передумало захоплювати Мелілью, вирішив узяти це завдання на себе, отримавши на те королівський дозвіл. Для цього він доручив зброєносцеві Педро Естопіньяну й артилеристові Франциско Раміресу де Мадрид розвідати півострів Трес Фокас.
Згідно з Баррантесом, літописцем герцогського двору, герцог повелів зібрати
п'ять тисяч піхотинців і декілька вершників, і повелів оснастити кораблі, на яких вони відправлялися, і завантажити їх борошном, вином, салом, м'ясом, оливковою олією і всіма необхідними запасами; і гарматами, списами, еспінгардами і всіма боєприпасами Оригінальний текст (ісп.)cinco mil ombres de apié e alguna gente a cavallo, e mandó aparejar los navíos en que fuesen, e hizolos cargar de mucha farina, vino, tocino, carne, aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios; e de artillería lanças, espingardas e toda moniciónІ також в ту подорож була узята з собою велика кількість вапна і дерева, щоби відновити місто. І зі всією цією армадою і всіма цими людьми, Педро де Естопіньян, Радник Герцога, по його наказу відправився з порту Сан Лукар у вересні 1497 року Оригінальний текст (ісп.)E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad. E con toda esta Armada e gente, partió Pedro de Estopiñán, Contador del Duque, por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del año 1497
Герцог Медіни-Сідонії послав на захоплення міста Педро Естопіньяна, який у вересні 1497 року завоював Мелілью практично без бою, оскільки внутрішні конфлікти виснажили місто і захист його був ослаблений[4]. Мухаммед аш-Шейх, правлячий тоді султан Марокко з династії Ваттасидів відправив загін кавалерії, щоб повернути місто під свій контроль, але напад був відбитий гарматами іспанських кораблів.
Наслідки
У 1509 році були наново визначені межі сфер впливу в Північній Африці між Португалією і Кастилією (Португалія мала більший контроль на атлантичному узбережжі, аж до Сеути, залишаючи середземноморське узбережжя за Кастилією).
На відміну від більшості інших володінь на північноафриканському узбережжі, які були з часом втрачені Іспанською короною, Мелілья продовжує залишатись іспанською дотепер, відноситься до Суверенних територій Іспанії і входить в склад Іспанії на правах автономного міста.
Воєнний заколот, який поклав початок Громадянській війні в Іспанії, почався 17 липня 1936 року в Мелільї.
Див. також
Примітки
- Bravo Nieto, 1990, с. 15; 24.
- Bravo Nieto, 1990, с. 21-22.
- Castrillo Márquez, 2000, с. 172.
- A history of the Maghrib in the Islamic period by Jamil M. Abun-Nasr p.146
Джерела
- Bravo Nieto, Antonio (1990). La ocupación de Melilla en 1497 y las relaciones entre los Reyes Católicos y el duque de Medina Sidonia. Aldaba (Melilla: Universidad Nacional de Educación a Distancia): 15–38. ISSN 0213-7925. (ісп.)
- Castrillo Márquez, Rafaela (2000). Melilla bajo los Medina Sidonia, a través de la documentación existente en la Biblioteca Real de Madrid. Anaquel de Estudios Árabes (Madrid: Universidad Complutense de Madrid) 11. ISSN 1130-3964. (ісп.)