Західний шельфовий льодовик

Західний шельфовий льодовик (англ. West Ice Shelf) - один з найбільших шельфових льодовиків в Антарктиді. Площа 16370 км², висота над рівнем моря до 70-100 м. Шельфовий льодовик був відкритий і названий німецької полярною експедицією під керівництвом геолога і дослідника Еріха фон Дригальського в 1901 - 1903 роках.

Найбільші шельфові льодовики Антарктиди.

   Росса (472 960 km²)

   Ронне-Фільхнера (422 420 km²)

   Еймері (62 620 km²)

   Ларсена (48 600 km²)

   Рісер-Ларсена (48 180 km²)

   Фімбул (41 060 km²)

   Шеклтона (33 820 km²)

   Георга VI (23 880 km²)

   Західний (16 370 km²)

   Вілкінса (13 680 km²)

Місцевість у багатьох місцях розсічена провалами і тріщинами. Площа льодовика, в різний час змінювалася, у зв'язку з відколом великих айсбергів. Останнім часом льодовик значно скоротився, приблизно на одну третину.

Перші серйозні дослідження шельфового льодовика провели радянські вчені. В 1957 - 1960 рр. в центральній частині льодовика, на куполі Завадовського, протягом 3-х місяців (травень - липень), працювала метеорологічна станція «Дружба». Ще дві експедиції, проводилися в 1964 і 1991 рр.