Заєць Олександр Юрійович
Заєць Олександр Юрійович (нар. 28 жовтня 1993, село Селятин, Путильський район, Чернівецька область — пом. 7 серпня 2014, село Маринівка, Шахтарський район, Донецька область) — солдат Державної прикордонної служби.
Заєць Олександр Юрійович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
28 жовтня 1993 Селятин, Путильський район, Чернівецька область |
Смерть |
7 серпня 2014 (20 років) село Маринівка, Шахтарський район, Донецька область. (Загинув під час виходу з оточення від обстрілу установки ГРАД) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Прикордонна служба |
Формування | НЦ ДПСУ |
Війни / битви | Російська збройна агресія проти України (2014—2016) |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
В 2010 закінчив Селятинську школу І-ІІІ ступенів, у вересні 2010 року поступив в Політехнічний коледж м. Чернівці на навчання за спеціальністю «будівництво та експлуатація будівельних споруд». 10 квітня 2014 року підписав контракт на строкову військову службу, далі перебував в м. Оршанець в навчальній частині. Згодом відправили в Свердловський район с. Зеленопілля, де перебував 58 днів, з яких в оточенні був 22 дні.
Загинув під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів та з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[1]
Зі спогадів рідних: від'їжджав із бажанням служити. Останні мрії — повернутись з пекла бойових дій та добре поїсти вдома домашньої їжі, не чути і не бачити пострілів.
У загиблого залишились батьки та брат.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2014, посмертно).[2]
Див. також
Примітки
Посилання
- Заєць Олександр Юрійович // Книга Пам'яті
- Заєць Олександр Юрійович. Путивльська районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 15.12.2016. Процитовано 15.12.2016.