Збаразький Стефан Владиславович

Походив з впливового роду Збаразьких гербу Корибут. Син князя Владислава Збаразького та Софії Пшилуської. Про дату народження відсутні дані: за одними він був старшим сином, за іншим — молодше за брата Петра.

У 1582 році втратив батька. Після цього перейшов у лютеранство. Тривалий час вів суперечки з братами щодо розподілу дідичного майна. Остаточно домовленості відбулися 1592 року, за якими Стефан отримав містечко Сернівець із групою сіл у Кременецькому повіті та місто Видово на суміжній території Кам'янецького повіту Подільського воєводства. Також Стефан отримав від Владислава гарантії щодо зведення за рахунок останнього замку у Сернівці, але за взаємною згодою 1595 року обмежився сплатою 500 золотих.

Не зробив державної кар'єри, усю уваги приділяв накопиченню статків. У 1602 році оженився на Катерині Сулимі (Сулим'янки), яка була католичкою. Під її впливом через декілька років навернувся у католицтво. Разом з тим продовжував підтримувати православні церкви фінансово. Водночас через дружину породичався з Олізаровичами і Немиричами. Судився за маєтності з Мартином Левковським. Помер у 1605 році. Поховано у Києво-Печерській лаврі. Нащадків не залишив.

• Центральний державний історичний архів України в Києві, ф. 22 (Кременецький земський суд), оп. 1
• Wolff Jozef . Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czternastego wieku, Warszawa, 1895, S. 619
• Яковенко Н. Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких із зазначенням віровизнання подружжя та дати шлюбу (середина XVI — середина XVII ст.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}