Збройні сили Гвінеї
Збройні сили Республіки Гвінея (фр. Forces armées guinéennes) — Збройні сили Гвінеї. Вони відповідають за територіальну безпеку кордонів держави і оборону країни перед зовнішніми нападами та агресією.
Збройні сили Республіки Гвінея | |
---|---|
Forces armées guinéennes | |
Емблема Збройних сил Республіки Гвінея | |
Засновані | 1958 |
Командування | |
Головнокомандувач | Президент Альфа Конде |
Людські ресурси | |
Вік | 18 років[1] |
Призов | відсутній (2012)[1] |
Щорічно досягають призовного віку |
(оц. 2010[1]) |
Активні службовці | ~13.000 (2019)[2] |
Резерв | 0 (2013)[3] |
Службовці за кордоном | 1,500 Mali (MINUSMA) (2020) |
Витрати | |
Бюджет |
$24.6 million (2006 CIA est) $36 million (2006 IISS est.)[4] |
Відсоток у ВВП | 2 % (2019)[1] |
Промисловість | |
Закордонні постачальники |
Франція Росія КНР Україна[5] |
Історія | |
Португальське вторгнення у Гвінею Перша громадянська війна в Ліберії Громадянська війна в Сьєрра-Леоне Громадянська війна у Гвінеї-Бісау Друга громадянська війна в Ліберії | |
Однострої та звання | |
Військові звання Гвінеї | |
| |
Збройні сили Гвінеї у Вікісховищі |
Збройні сили Гвінеї поділені на п'ять видів — сухопутні війська, військово-морські сили, повітряні сили, парамілітарну Національну Жандармерію та Республіканську Гвардію — командувачі яких підзвітні Голові Об'єднаного комітету начальників штабів, який підпорядковується Міністру оборони. На додачу, сили безпеки країни включають сили Національної поліції (Sûreté National). Жандармерія відповідає за внутрішню безпеку має декілька тисяч особового складу та має військове озброєння та техніку. Її доповнює Республіканська гвардія, яка забезпечує охорону представників уряду.
Примітки
- CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015.
- Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
- Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
- Defence Budget by Country. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
- U.S. Embassy Rabat, [недоступне посилання з 01.01.2018], via United States diplomatic cables leak