Звернення до бідності

Звернення до бідності, або бідність як аргумент (лат. Argumentum ad lazarum, дослівно: «звернення до Лазаря») логічна хиба висновку про правильність якогось твердження лише на підставі того, що особа, яка її висловлює, є бідною (або неправильність твердження — тому що ця особа є багатою). Сенс фрази полягає у трактуванні бідності як критерію правильності, (ті, хто бідніші, імовірніше, мають рацію; за бідняками правда) [1]. Латинська назва сентенції походить від імені Лазаря — убогого жебрака у з Притчі про багача і Лазаря, який отримує свою нагороду лише в загробному житті[2].
Argumentum ad lazarum сьогодні часто використовується у вигляді твердження «Бідний, але чесний». Протилежним за змістом є звернення до гаманця (лат. Argumentum ad crumenam).

Ілюстрація Гюстава Доре до притчі "Про багача і Лазаря".

Приклади використання

Ченці відмовляються від матеріальних благ. Вони повинні якось досягати просвітління.
Все, що вам потрібно знати про громадянську війну в цій країні це те, що повстанці жили в землянках, у той час як генерал, який посилав війська проти них, розкошував у кондиційованому офісі.
Монахи, швидше за все, мають розуміння сенсу життя, позаяк вони відмовилися від багатства, що відволікає.[3]
А. А. є бідною некомерційною організацією, тому вона повинна бути доброю організацією[4]

Яскравим прикладом використання цієї логічної хиби в сучасному політичному житті є звернення Джона Маккейна і Сари Пейлін до образу "Водопровідника Джо" під час кампанії президентських виборів у США 2008 року :Водопровідник Джо належить до нижнього середнього класу. Таким чином, його погляди правильнші, ніж погляди еліти.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.