Гюстав Доре

Народився в сім'ї будівельника мостів Пєра-Луї-Христофора Доре. З самого раннього дитинства вражав усіх своєю майстерністю малюнка, наприклад в десятирічному віці виконав ілюстрації до «Божественної комедії» Данте. Через деякий час в 1841 році сім'я художника перебирається в Бург-ан-Бресс. Цей переїзд дуже вплинув на художню діяльність Доре. В 1847 році разом з матір'ю переїжджає в Париж, де Гюстава відправляють в ліцей Шарлеман. Потім молодий художник відправляється до головного редактора «Журнал пур рір» Філіпона з серією малюнків подвигів Геракла і редактор його приймає. В кінці цього ж року виходить альбом літографій «Подвиги Геркулеса», що видав Обер, у якому вказується, що автор цих літографій — п'ятнадцятирічний художник, що виконав їх без допомоги вчителя та класичної освіти.

Відомо, що художник ділив свій робочий день на три частини: ранок присвячував графіці, опівдень — живопису, вечір — знову графіці.

Доре так і не здобув художньої освіти, але провів чимало часу в Луврі й Національній бібліотеці, вивчаючи картини та гравюри. Того ж 1847 року він опублікував альбом літографій «Подвиги Геркулеса».

Червона шапочка

Енігма.

Хлопчик-мізинчик.

В 1848 році Доре стає учасником салону, де виставляє свої роботи. Через 4 роки він розриває зв'язок з журналом. З цього моменту Гюстав займається оздобленням дешевих видань.

В 1853 році ілюстрував Байрона.

В 1854 році виходить його перша самостійна книжка-альбом «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі» (повна назва «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі на підставі текстів хронікерів і істориків Нестора, Сильвестра, Карамзина, Сегура і т. д. в 500 рисунках з коментарями» фр. Histoire pittoresque dramatique et caricaturale de la Sainte Russie , d'après les chroniqueurs et historiens Nestor Nikan Sylvestre Karamsin Ségur etc.).[4][5]

В 1854 році також з'являються ілюстрації до книжки «Гаргантюа і Пантагрюель», виходить альбом літографій «Паризький звіринець».

В 1855 році вийшли в світ малюнки до «Бешкетні розповіді» Бальзака.

1860-ті рр. принесли світу ілюстрації до «Пекла» та «Раю» Данте, до казок Шарля Перро, до пригод барона Мюнхгаузена та Дон Кіхота.

В 1867 році в Лондоні була проведена виставка витворів французького художника.

З 1869 року співпрацює з Бленчардом Джероллдом. Бленчарда натхнуло видання «Microcosm of London» Томаса Роуландсона, Вільяма Пайна та Рудольфа Акермана, видане в 1808 році. Тому виникає ідея створити багатосторонній образ Лондона та помістити його в одному виданні. В результаті чого Гюстав Доре підписує п'ятирічний проект з Grant & Co. Художник зобов'язується перебувати в Лондоні протягом трьох місяців і отримує суму в розмірі 10 тис. £ в рік як трудову плату. Книга London: A Pilgrimage з 180 ілюстраціями побачила світ в 1872 році. Однак видання холодно зустріли критики, саме так віднеслись до графіка Art Journal та Westminster Review.

В 1870-х роках Доре виконав цикл гравюр «Версаль та Париж», а також оформив видання з історії Іспанії.

Доре називають найвеличнішим ілюстратором XIX століття за неперевершену гру кольору світла та тіні в його графічних роботах. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

Книга-альбом «Мальовнича, драматична та карикатурна історія Святої Русі» вважається провісником жанру коміксів (протокомікс). Вона містить багато рис, характерних для цього жанру і виходить за межі ілюстрованого оповідання.

• 100 великих графиков. — Москва: Кристалл, 2005. (рос.)
• Біблія в гравюрах Гюстава Доре. — 2004 (рос.)