Згромадження Сестер Урсулянок Серця Ісуса в Агонії

Згромадження засноване 1920 року, а підтверджене Апостольською Столицею у 1930 році.

Мати Урсула Ледуховська (1907)

Святу Урсулу називають апостолкою посмішки, тому що часто повторювала і свідчила своїм життям, що посмішка — один з найкращих засобів євангелізації. Свята Урсула прагнула, щоб усі люди пізнали безмежну любов Божого Серця, тому особливою місією заснованого нею Згромадження є «проголошення Христа — Любові Його Серця — через виховання і навчання дітей та молоді, служіння найбільш потребуючим». Тому основна праця сестер пов'язана з вихованням: садочки, світлиці, катехизи. Свою місію сестри виконують під особливою опікою Пресвятої Діви Марії.

Гаслом згромадження є її слова «Ось я слугиня Господня, нехай зі мною станеться по Твоєму Слову». Своє чернече життя свята Урсула прожила під девізом: «Щоб тільки вміла любити! Горіти, згоряти з любові» — так писала напередодні складення монаших обітниць. Прагнула особистої святості й святості усіх, кого зустріла на своєму шляху, передусім своїх духовних дочок. Так писала в своєму заповіті: «Святими будьте — і на нашій Конгрегації буде спочивати Боже благословення. Святими будьте — і з легкістю потягнете душі до Бога. Святими будьте — і Боже щастя буде в вас жити».

Згромадження налічує близько 750 сестер у 14 країнах, у майже 88 спільнотах на 5 континентах. Основним заняттям є виховання і навчання дітей і молоді, а також допомога вбогим.

Головний дім в Україні

В Україні свою працю Згромадження розпочало у вересні 1990 в м. Чернівцях. На даний час сестри працюють у м. Чернівцях, м. Кам'янці-Подільському та в м. Дніпро[1].

1865 Юлія народилася в Люстдорф у Австрії, друга із семи дітей Антонія і Жозефіни Саліс-Зізерс.

1883 Родина Ледуховських переїжджає до Ліпниці-Мурованої, поблизу Кракова.

1886 Юлія вступає до монастиря сестер Урсулянок у Кракові, знаного з високого духовного рівня, вчительської й виховательської праці серед місцевих дівчат, а також з віддалених місцевостей Галичини та Росії.

1904 Мати Урсула стає настоятелькою монастиря Урсулянок у Кракові.

1907 З благословенням Папи Пія Х разом з двома сестрами їде у Санкт-Петербург і там очолює керівництво гуртожитку для дівчат при польській гімназії св. Катерини.

1908 Збільшується спільнота сестер, яка живе у підпіллі, стає автономним домом урсулянок у Петербурзі, а Мати Урсула його настоятелькою. В новіціяті, у повній конспірації, готуються до монашого життя наступні урсулянки.

1910 На березі Фінської Затоки, будується будинок для спільноти сестер і - реалізуючи педагогічні ідеї Урсули — школа-інтернат для дівчат.

1914 Початок війни призводить до вигнання Урсули з Росії. Вона перебуває в Скандинавії, спочатку в Стокгольмі, а потім у Данії. Поступово забирає сестер з воєнного Санкт-Петербурга і разом з ними організовує школу для скандинавських дівчат. Включається в життя місцевої Церкви і навколишнього середовища, а також співпрацює з Комітетом Допомоги Жертвам Війни, заснованому у Швейцарії Генріком Сенкевичем.

1920 Санкт-Петербурзька спільнота урсулянок повертається до вільної Польщі й оселяється в Пнєвах біля Познаня, а незабаром отримує від Святого Престолу дозвіл на переформування у Згромадження Урсулянок Серця Ісуса в Агонії (сірі урсулянки).

СВЯТА МАТИ УРСУЛА

Зі старого кореня виростає нова гілка, яка прагне жити урсулянською духовністю, а також традицією виховательської та освітньої праці, як привілейованого знаряддя євангелізації в мінливих часах, одночасно шукаючи форм, які відповідають новим потребам, особливо людям убогим. Згромадження під керівництвом Матері Урсули швидко розвивається. Утворюються доми й розпочинається діяльність в багатьох місцях Польщі та місіонерські центри на східних прикордонних територіях. Від 1928 р. Згромадження розпочинає працювати в Італії, а в 1930, товаришуючи дівчатам, які їдуть на заробітки до Франції, сестри організовують перші доми у Франції. Мати Урсула формує сестри, щоб любили Бога понад усе, прагнучи, щоб жили просто, були покірними, а одночасно повні посвячення, творчі в розпочатих ініціативах праці для інших, особливо для дітей та молоді. Посмішку, радість душі й доброту вважала за особливо вірогідне свідоцтво зв’язку з Христом і цьому свідоцтву приписує великий євангелізаційний і виховний вплив. Вчить, що святість доступна кожному, що полягає на любові Бога і людей та заангажованості в щоденні обов'язки. Багато подорожує відвідуючи спільноти та відповідаючи на нові пропозиції праці. Високо оцінюючи величезну роль організацій, що підтримують катехизацію й релігійне виховання в т. ч. переносить на польський ґрунт, між іншим, Євхаристійну Круціату (сьогодні: Євхаристійний Рух Молодих). Організовує випуск журналів для дітей і молоді, сама пише до них статті. Знаходить у своєму запрацьованому житті час на те, щоб писати книги для дітей. Активно бере участь в релігійному, культурному та суспільному житті країни, за що отримує високі державні відзнаки. Мати Урсула згорає любов'ю до Ісуса Христа і ця любов спонукає її в усьому, що робить. Любить кожну людину, незалежно від віросповідання, переконання та позицію.

Саркофаг з мощами св.  Урсули

1939 Коли Мати Урсула вмирає в Римі, 29 травня, люди говорять, що померла свята...

1983 20 червня в Познані Йоан Павло II проголошує Мати Урсулу блаженною. Це перша беатифікація на польській землі.

1989 Збережене від тління тіло бл. Урсули перевезене з Риму до Пнев і покладене у каплиці.

2002 Проголошення декрету про визнання чуда за посередництвом бл. Урсули закінчує канонізаційний процес.

2003

• Згромадження Сестер Урсулянок Серця Ісуса Конаючого