Зелений потік

Зеле́ний поті́к (Green Stream) — газопровід, що з'єднує Лівію та Італію. Назва походить від символічного для ісламу зеленого кольору, який шанував харизматичний лівійський лідер Муаммаром Каддафі, котрий правив Лкраїною на момент спорудження системи (можливо відзначити, що свою ідеологічну працю він назвав «Зелена книга»).

Зелений потік
Держава	Лівія і  Італія
Офіційний сайт​(англ.)​(італ.)

Починаючи з 1970 року Лівія здійснювала експорт природного газу за допомогою заводу з його зрідження Брега ЗПГ, який використовував ресурси родовищ центральної частини країни. А на початку 2000-х років на заході країни почалась розробка двох найбільших на той момент газових родовищ Лівії – середземноморського Бахр-Ессалам (продукція подається офорний трубопровід до газопереробного заводу в Мелліті) та розташованого біля алжирського кордону Аль-Вафа (зв'язане з узбережжями трубопроводом Аль-Вафа – Мелліта). Цей ресурс спрямували на експорт до Італії через "Зелений потік".

Введений в дію в 2003 році газопровід довжиною 516 км перетинає Середземне море від Мелліти до Сицилії, занурюючись на максимальну глибину 1150 метрів. Діаметр труб складає 800 мм, робочий тиск 21,2 МПа. Біля сицілійського узбережжя він виходить до приймального офшорного терміналу, звідки до італійської транспортної системи веде прокладений мілководдям трубопровід довжиною 7 км.[1]

Потужність трубопроводу складає до 11 млрд.м3 на рік.[2] Втім, військові дії в Лівії, що почались після повалення режиму Каддафі у 2011 році, не сприяють використанню системи на повну потужність. Так, в 2014 році із доставлених до Європи з Північної Африки трубопроводним способом 28,5 млрд.м3 на поставки з Алжиру (Транс-Середземноморський газопровід, Магриб — Європа, MEDGAZ) прийшлось 27 млрд.м³.