Землеоціночна діяльність

Землеоц́іночна діяльність або ж професійна оціночна діяльність у сфері оцінки земель — це комплекс правових, економічних, управлінських та технічних заходів, спрямованих на визначення ціннісних характеристик земельної ділянки суб'єктами оціночної діяльності станом на визначену дату оцінки.

Здійснення даного виду діяльності зумовлене практичною потребою суспільства у застосуванні даних оцінки для організації раціонального та ефективного використання земель і їх охорони, забезпеченні ринку землі легітимним і цивілізованим обігом речових прав на земельні ділянки шляхом встановлення та дотримання правових, економічних, професійних, етичних норм та стандартів.

Професійна оціночна діяльність не може обмежуватись безпосередньо визначенням вартості, оскільки як один зі специфічних видів консалтингових послуг складається з ряду інших дій.

Землеоціночна діяльність може проявлятись в наступних формах:

  • методичне забезпечення оцінки земель та навчальна діяльність;
  • реєстрацію в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників та ліцензування в установленому законом порядку землеоціночних робіт;
  • розробку документації з оцінки земель та внесення даних з оцінки земель до державного земельного кадастру;
  • державну експертизу технічної документації з оцінки земель та рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;
  • погодження і затвердження технічної документації з оцінки земель відповідно до закону;
  • надання консалтингових послуг з оцінки земель;
  • іншу діяльність у сфері оцінки земель відповідно до законодавства про оцінку земель.

Див. також

Література

  • Закон України «Про оцінку земель» (ст. 11) м. Київ, 11 грудня 2003 року N 1378-IV
  • Драпіковський О. І. Проблеми інституалізації оцінки нерухомості в країнах СНД // Державний інформаційний бюллетень про приватизацію. – 2010. – № 1. – С. 27-30.
  • Окрепка А. І. Сутність та співвідношення понять «оцінка землі», «землеоціночна діяльність» та «землеоціночні роботи» // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка.– 2012.– Вип. 4. – С. 371–379.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.