Землетрус у Любляні (1895)

Землетрус у Любляні (словен. ljubljanski potres),[1] або Великодній землетрус (словен. velikonočni potres)[2] — землетрус, що стався в Любляні (коронні землі Австро-Угорщини, нині столиця Словенії) на Великдень 14 квітня 1895.[1] Великодній землетрус був найбільшим[3] та останнім руйнівним землетрусом на цих територіях.[4]

Вулиця Госпітальна (Špitalska ulica) (нині Стрітарова) (Stritarjeva ulica)) після землетрусу

Землетрус
Вулиця Вовків (Wolfova ulica)
Зруйновані землетрусом будинки біля костелу Святого Миколая

Землетрус магнітудою 6,1 бал за шкалою Ріхтера та VIII—IX (досить руйнівний) за шкалою Меркаллі стався пізно ввечері о 22:17 за місцевим часом.[2] Епіцентр знаходився в Янче (словен. Janče) — в 16 км на схід від центру Любляни.[5] Гіпоцентр знаходився в 16 км вглиб землі. Землетрус охопив території в радіусі 350 км та площею 385 тис. км2, включаючи міста Ассізі, Флоренцію, Відень та Спліт.[4] Протягом 10 днів після завершення землетрусу мали місце ще більш ніж 100 землетрусів меншої інтенсивності.[2]

Руйнування

Найбільших руйнувань землетрус завдав у радіусі 18 км між населеними пунктами Іг та Водице.[2] Внаслідок землетрусу було зруйновано чи пошкоджено приблизно десять відсотків будівель, принаймні декілька людей загинуло (на той час населення Любляни складало 31 тис. чоловік, кількість будинків сягала 1400).[2] На Водніковій площі був зруйнований старий монастир, який включав у себе також жіночий коледж та бібліотеку, після чого на цьому місці був збудований Центральний ринок Любляни (словен. Osrednja ljubljanska tržnica).[6] Збитки, завдані землетрусом, оцінені у 7 млн гульденів.[2]

Відповідні дії

Наступного ранку муніципальна влада вжила надзвичайних заходів з метою допомоги найбільш постраждалим від землетрусу, а також посилила заходи безпеки й почала інспектувати пошкоджені будинки. Всі місцеві школи були тимчасово зачинені, також припинили роботу деякі фабрики. Декількома днями пізніше були відкриті тимчасові притулки для тих, хто втратив житло. Багато мешканців Любляни залишило місто. Любляна почала відчувати нестачу їжі, внаслідок чого було організовано п'ять екстрених кухонь, де кожен день роздавали їжу — безкоштовно або за низькою ціною. У наданні допомоги брали участь й інші частини Австро-Угорської імперії — Відень, Чеські землі та Королівство Хорватії й Славонії. Особливі здібності в організації допомоги постраждалим від землетрусу проявив член муніципальної ради, член Національної прогресивної партії Крайни Іван Грібар. Незадовго після цього він був обраний мером і організував широку реконструкцію міста. Землетрус завдав значних руйнувань. Багато будівель було зруйновано на Госпітальній вулиці (Špitalska ulica; нині Стрітарова (словен. Stritarjeva ulica)), де були зруйновані майже всі будинки (крім одного) та ринки.

Розвиток після землетрусу

До настання землетрусу Любляна мала провінційний характер.[4] Потім почалася експансія міста й широке розповсюдження архітектурних змін під впливом Віденської сецесії; будинки в цьому стилі нині співіснують з ранньобароковими, що дійшли до наших днів. Багато будинків (наприклад, комплекс Младіка) були збудовані після землетрусу. Період відбудови між 1896 та 1910 охоплював не тільки зміни в архітектурі, а й реформу міської адміністрації, галузі здоров'я, освіти та туризму. За цей період було збудовано 436 нових будинків, тисячі було відновлено або реконструйовано в стилі Віденської сецесії. Більшість мостів, пам'ятників, парків та головних будівель Любляни було зведено вже після землетрусу. Каплиця Діви Марії Розарії була збудована у 1895 мешканцями Любляни в Янче — вони сподівалися, що Діва Марія буде оберігати їх від катастроф.[5] У 1897 в Любляні на вулиці Веги (словен. Vegova ulica) була заснована перша в Австро-Угорщині сейсмологічна обсерваторія.[2]

Примітки
  1. Verdinek, Alenka (2005). Ljubljanski potres v slovenskih literarnih delih [Ljubjana Earthquake in Slovene Literary Works]. Slavistična revija [Journal of Slavic Linguistics] (Slovenian) 53 (4). ISSN 0350-6894.
  2. Potresna aktivnost v Sloveniji: Močni potresi v preteklosti [Seismic Activity in Slovenia: Strong Earthquakes in the Past] (pdf). Potresna aktivnost v Sloveniji [Seismic Activity in Slovenia] (Slovenian). Environmental Agency of the Republic of Slovenia. Процитовано 15 травня 2012.
  3. Zmeren potresni sunek v Ljubljani [A Moderate Earthquake Shock in Ljubljana]. MMC RTV Slovenija (Slovenian) (RTV Slovenija). 24 лютого 2010.
  4. Orožen Adamič, Milan (1995). Earthquake Threat in Ljubljana. Geografski zbornik [Acta geographica] 35: 45–112. ISSN 0373-4498.
  5. Dobnik, Jože (2006). Planinski dom 2. grupe odredov na Jančah [Mountain Hut of the 2nd Group of Detachments at Janče]. Pot kurirjev in vezistov NOV Slovenije [Path of Couriers and Operators of the National Liberation War of Slovenia] (Slovenian) (Društvo Domicilnega odbora kurirjev in vezistov NOV Slovenije.). ISBN 978-961-238-581-1. Процитовано 15 травня 2012.
  6. Ljubljana.si. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 20 березня 2008.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.