Земплін (комітат)

Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum, укр. Земплін) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.

Земплін

Герб комітату Земплін

Заснований (12 ст.)
Скасований (1920 рік):

за Тріанонським договором

Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей, (hu:Sátoraljaújhely).
Населення (1910): 343194
Площа (1910): 6282 км²
Сьогоднішня приналежність:

Словаччина ,Угорщина.

Мапа комітата Земплін
Мапа повітів (járás) комітата Земплін
Земплін
Поділ колишнього комітата Земплін після договору Тріанон (1920)
Шаторальяуйхей церква і монастир паулінів
Замок Ракоци в Шарошпатаку

Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.

Географія

Площа комітату становила 6269 км² (1910).

Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.

Гірський масив Земплінске Врхи.

Центр

Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.

Повіти
Повіти (járás)
ПовітПовітовий центр
БодроґкєзКіраліхелмец
ГелзецГелзец
ГомоннаГомонна
МезёлаборцМезьолаборц
НадьміхайНадьміхай
ШарошпатакШарошпатак
ШаторальяуйхейШаторальяуйхей
СеренчСеренч
ЗіннаЗінна
ЗтропкоЗтропко
ТокайТокай
ВаранноВаранно
Вільне місто (rendezett tanácsú város)
Шаторальяуйхей

Населення

Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осіб[1].

Чисельність українців по роках

в комітаті Земплін[2][3]

РікВідсоток
172056,1 %
178241,8 %
179542,7 %
181041,8 %
1820-ті42,7 %
1840-ві36,0 %
185729,4 %
190010,6 %
191011,4 %

У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.[4] Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.

Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.[5] Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.

В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6 %), а в 1910 — 39,033 (11,4 %). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8 %) та 103.118 (30,0 %). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією — словакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.

За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).

1900

Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот[6]:

За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[7]:

1910

Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот[6]:

За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[8]:

Примітки
  1. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с.
  2. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
  3. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  4. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
  5. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червня 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с.
  6. Сайт бібліотеки університету міста Печ
  7. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 26 червня 2012.
  8. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2012.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.