Земський писар

Історія та обов'язки уряду

Перша згадка про уряд писаря земського вперше на українських датується 1423 роком (Холмська земля). Цей уряд у ієрархії «земських диґнітаріїв» був спочатку п'ятим після підсудка, після 1589 року — четвертим[1].

Писар земський призначався великим князем (пізніше — королем) з 4 кандидатів від шляхти, обраних на повітовому сеймику[2][3]. Кандидат повинен був бути людиною «доброю», набожною, доброчесною, гідною, знати закони і бути писемним; бути уродженцем Великого князівства Литовського (пізніше — Речі Посполитої), мати нерухомість у повіті. При вступі на посаду писар складав присягу, згідно з якою зобов'язувався записувати судові обговорення, висловлювання, рішення нічого не додаючи і не видаляючи, радити судді та підсудку, слідкувати за записами, видавати сторонам процесу копії виписок із земських книг[4]. Писар повинен знати руську мову і вміти нею писати[5].

Суддя земський та підсудок радилися з писарем щодо справ чи вироків. Земський писар повинен був оформлювати вирок суду на підставі протоколу засідання, підписаного суддею або підсудком. Він повинен був вносити вироки до земських книг і після перевірки правильності суддею і підсудком видавати сторонам позову виписки. Він також готував судові повістки (позови), листи поруки тощо, вів книги суду. Всі листи і виписки, які виходили із земського суду, їхні копії, підписував писар, зокрема й позови до нього самого як відповідача. У розпорядженні писаря знаходилася повітова печатка з зображенням герба «Погоні», яка прикладалася лише до позовів. Існували певні вимоги до праці писаря. Вони не повинні були викладати справи надто об'ємно, повинні були додавати все, що вимагали сторони судового розгляду чи їхні адвокати, проте не пізніше, ніж через 3 дні після вироку суду[4].

Писар отримував винагороду від учасників судових справ з оплат за виконання судових прерогатив і від діяльності земської судової канцелярії[6].

Після створення 1792 року зем'янських судів, які об'єднали земські та гродські суди, діяли писарі зем'янські актові і писарі зем'янські декретові[4]. Проте, за рішенням Гродненського сейму 1793 року, були знову введені земські суди[7].

Див. також

Примітки
  1. Кри­кун М. Зем­ські уря­ди на ук­ра­їн­ських зем­лях у XV—XVIII сто­літ­тях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — С. 104.
  2. Кри­кун М. Зем­ські уря­ди на ук­ра­їн­ських зем­лях у XV—XVIII сто­літ­тях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — С. 82.
  3. Лаппо И. Земский суд в Великом Княжестве Литовском в конце XVI века // Журнал Министерства народного просвещения. — Июнь 1897. — С. 268
  4. Пісар // «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш.; Маст. З. Э. Герасімович — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2005—2010 гг. — Т. 2. (Аляксандр Груша). — С. 439.
  5. Лаппо И. Земский суд в Великом Княжестве Литовском в конце XVI века // Журнал Министерства народного просвещения. — Июнь 1897. — С. 270.
  6. Кри­кун М. Зем­ські уря­ди на ук­ра­їн­ських зем­лях у XV—XVIII сто­літ­тях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — С. 86.
  7. Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — S. 51.

Джерела та література
  • Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV—XVIII wieku: spisy. — T. 3: Ziemie ruskie. — Zeszyt 5: Urzędnicy Wołyńscy XV—XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. — SS. 49-51.
  • Голобуцький П. В.. Земські суди // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 350. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
  • Земскі суд // «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш.; Маст. З. Э. Герасімович — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2005—2010 гг. — Т. 1. (Язэп Юхо). — С. 656
  • Кри­кун М. Зем­ські уря­ди на ук­ра­їн­ських зем­лях у XV—XVIII сто­літ­тях // Записки товариства імені Шевченка. — Т. CCXXVIII: Пра­ці Іс­то­рич­но-фі­ло­соф­ської сек­ції / Редактор то­му Олег Куп­чин­ський. — Львів, 1994. — С. 65-122.
  • Лаппо И. Земский суд в Великом Княжестве Литовском в конце XVI века // Журнал Министерства народного просвещения. — Июнь 1897. — С. 263—301.
  • Пісар // «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш.; Маст. З. Э. Герасімович — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2005—2010 гг. — Т. 2. (Аляксандр Груша). — С. 439.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.