Зенон Когут

Зенон-Євген Когут (англ. Zenon E. Kohut; 18 січня 1944(19440118), Янів) — канадський та український історик. Доктор філософії, директор Канадського інституту українських студій Альбертського університету (1994—2012). Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.

Зенон Когут
Народився 18 січня 1944(1944-01-18) (77 років)
Янів, нині Івано-Франкове
Країна  Канада
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Пенсильванський університет
Заклад Канадський інститут українських студій
Звання професор
Ступінь доктор філософії
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився у містечку Янів (тоді Дистрикт Галичина, нині смт. Івано-Франкове,[1] Яворівський район, Львівська область, Україна) в українській родині під час Другої світової війни. Відразу по народженню батьки виїхали до Німеччини, а згодом до США.

Здобув ступінь бакалавра в Ла Салль Коледжі (1966); ступінь магістра (1970) та доктора (1975) у Пенсільванському Університеті (Філадельфія), де його викладачем історії був Іван Лисяк-Рудницький. Тоді ж його залучає до наукової та організаційної роботи Омелян Пріцак, відкривши 1971-го Український науковий інститут Гарвардського університету. У 1973–75 та 1977–78 Зенон Когут працює старшим науковим співробітником HURI; редагує два спеціалізованих україно- та совєтознавчих журнали. На середину 1970-тих він уже відомий дослідник ранньомодерної історії України.

Викладав курст з історії України та Росії у Пенсильванському Університеті (1975–76), Гарвардському Українському Літньому Інституті (1978), Мічіганському Університеті (1979–80), Йєльському Університеті (гостьовий професор, 1988) та Альбертському Університеті (Едмонтон; Канада), де отримав звання Професора.  Когут також був редактором American Bibliography of Soviet and East European Studies (1980–84), провідним науковим радником Бібліотеки Конгресу США (1984–89), радником з питань політичних відносин з СРСР Департаменту оборони США (1990–92). Зараз проф. Когут є Професором Емеритом Альбертського Університету.

Наукові праці

  • Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830. — Київ, 1996.
  • Коріння ідентичности: Студії з ранньомодерної та модерної історії України

Відзнаки

  • Почесний доктор Харківського університету (2006)
  • Український Орден «За заслуги» ІІІ-го ступеня (2009, за роботу економічним радником Канадсько-Українського археологічного проекту в Батурині)
  • Премія фундації О. і Т. Антоновичів (2012)

Примітки

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.