Зеніт-3SLBФ
Зеніт-3SLБФ (Зеніт-2SБ80 разом з розгінним блоком Фрегат-СБ, Зеніт-3Ф) — модифікація української ракети космічного призначення «Зеніт-3SLБ», до складу якої входять модифікована ракета «Зеніт-2SБ» і розгінний блок Фрегат-СБ. Належить до РН середнього класу.
| ||||||
Призначення | Ракета космічного призначення | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Виробник | Південний машинобудівний завод | |||||
Країна | Україна | |||||
Розміри | ||||||
Висота | 59.6 м | |||||
Діаметр | 3,9 м | |||||
Маса | 471,000 кг | |||||
Ступенів | 3 | |||||
Вантаж | ||||||
Вантаж на ГПО |
3,750 кг кг | |||||
Споріднені ракети | ||||||
Історія запусків | ||||||
Космодроми | LC-109, Байконур | |||||
Всього запусків | 4 | |||||
Успішних | 4 | |||||
Перший запуск | 20 січня 2011 | |||||
Останній запуск | 26 грудня 2017 | |||||
Перший ступінь | ||||||
Двигуни | 1 РД-171 | |||||
Тяга | 806,2 кН | |||||
Питомий імпульс | 318 с | |||||
Тривалість горіння | 150 с | |||||
Паливо | Гас/LOX | |||||
Другий ступінь | ||||||
Двигуни | Маршевий 1 РД-120
Рульовий 1 РД-8 | |||||
Тяга | 93 кН | |||||
Питомий імпульс | 350 с | |||||
Тривалість горіння | 190 с | |||||
Паливо | Гас/LOX | |||||
Третій ступінь - Блок Фрегат-СБ | ||||||
Двигуни | 1хС5.92 | |||||
Тяга | 19,6 кН | |||||
Питомий імпульс | 326 с | |||||
Тривалість горіння | >877 с | |||||
Паливо | АТ/НДМГ |
«НВО ім. С. А. Лавочкіна» розробило нову модифікацію розгінного блоку «Фрегат» для запусків в парі з РН «Зеніт-3SLБ», триступеневий носій в цьому випадку буде мати найменування «Зеніт-3SLБФ». Триступеневий носій «Зеніт-3SLБ» дуже близький до ракети космічного призначення, що використовується в програмі «Морському старті» та «Наземний старт». В цьому випадку двигуни та вся критична авіоніка залишилися без зміни. Найбільше змінився обтічник корисного вантажу: замість обтічникf виробництва фірми Boeing, що застосується на «Морському старті», в «Зеніт-3SLБФ» використовується чотириметровий обтічник розробки «НВО ім. С. А. Лавочкіна». 26 жовтня 2007 на ракеті Протон-К він успішно пройшов випробування в польоті, причому спільно з блоком ДМ.
В 2011 році запустили метеорологічний супутник Електро-Л № 1. У 2011 році також на орбіту виведені: в грудні зв'язку супутників до Марсу — це Фобос-Ґрунт, Інхо-1, а також космічну обсерваторію «Спектр-Р».
Запуск Фобос-Ґрунт та Інхо-1 РКП Зеніт на відлітну траєкторію вперше був здійснений 8 листопада 2011 року. Якісно покращені характеристики дозволяють використовувати носій для запуску дослідних апаратів, а також в перспективі запустити власний дослідний зонд на полярну орбіту навколо Місяця, концепція якого вже проробляється і зараз має проєктну назву «Укрселена» в рамках участі України в міжнародних проєктах, таких як Американська «Exploration» та Європейська «Aurora».
Вдалий запуск АМС Фобос-Ґрунт та Інхо-1 демонструє надійність вітчизняного носія й робить його привабливішим в очах замовників, для виведення корисного навантаження в рамках комерційних та наукових проєктів.
Експлуатація
Перший запуск даної модифікації здійснений 20 січня 2011 року о 14:21:01 за київським часом. О 14:40 апарат Электро-Л № 1 у зв'язці з модернізованим розгінним блоком Фрегат-СБ вдало вийшов на опорну орбіту.
Циклограма першого польоту
Дія | Декретний Київський час |
---|---|
Пуск РН | 14:29:01; |
Відділення 2-ї ступені РН | 14:37:38 |
1-е включення маршового двигуна РБ | 15:44:26-15:52:40 |
Відділення баку РБ | 15:53:17 |
2-е включення маршового двигуна РБ | 17:58:20-18:08:59 |
Третє включення маршового двигуна РБ | 23:19:06-23:27:43 |
Відділення КА | 23:28:13 |
Після вдалого 1-го, а згодом другого та третього маршевого двигуна розгінного блоку Фрегат-СБ російський метеорологічний супутник Электро-Л № 1 вийшов на розрахункову орбіту.
Згідно зі штатною циклограмою після відділення КА від розгінного блоку Фрегат-СБ, останній, додатковим маневром виводиться на орбіту заховання.