Зеніт-3SLBФ

Зеніт-3SLБФ (Зеніт-2SБ80 разом з розгінним блоком Фрегат-СБ, Зеніт-3Ф)  — модифікація української ракети космічного призначення «Зеніт-3SLБ», до складу якої входять модифікована ракета «Зеніт-2SБ» і розгінний блок Фрегат-СБ. Належить до РН середнього класу.

Зеніт-3SLBФ

Призначення	Ракета космічного призначення
Виробник	Південний машинобудівний завод
Країна	Україна
Розміри
Висота	59.6 м
Діаметр	3,9 м
Маса	471,000 кг
Ступенів	3
Вантаж
Вантаж на ГПО	3,750 кг кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми	LC-109, Байконур
Всього запусків	4
Успішних	4
Перший запуск	20 січня 2011
Останній запуск	26 грудня 2017
					Перший ступінь
Двигуни	1 РД-171
Тяга	806,2 кН
Питомий імпульс	318 с
Тривалість горіння	150 с
Паливо	Гас/LOX
Другий ступінь
Двигуни	Маршевий 1 РД-120 Рульовий 1 РД-8
Тяга	93 кН
Питомий імпульс	350 с
Тривалість горіння	190 с
Паливо	Гас/LOX
Третій ступінь - Блок Фрегат-СБ
Двигуни	1хС5.92
Тяга	19,6 кН
Питомий імпульс	326 с
Тривалість горіння	>877 с
Паливо	АТ/НДМГ

«НВО ім. С. А. Лавочкіна» розробило нову модифікацію розгінного блоку «Фрегат» для запусків в парі з РН «Зеніт-3SLБ», триступеневий носій в цьому випадку буде мати найменування «Зеніт-3SLБФ». Триступеневий носій «Зеніт-3SLБ» дуже близький до ракети космічного призначення, що використовується в програмі «Морському старті» та «Наземний старт». В цьому випадку двигуни та вся критична авіоніка залишилися без зміни. Найбільше змінився обтічник корисного вантажу: замість обтічникf виробництва фірми Boeing, що застосується на «Морському старті», в «Зеніт-3SLБФ» використовується чотириметровий обтічник розробки «НВО ім. С. А. Лавочкіна». 26 жовтня 2007 на ракеті Протон-К він успішно пройшов випробування в польоті, причому спільно з блоком ДМ.

В 2011 році запустили метеорологічний супутник Електро-Л № 1. У 2011 році також на орбіту виведені: в грудні зв'язку супутників до Марсу — це Фобос-Ґрунт, Інхо-1, а також космічну обсерваторію «Спектр-Р».

Запуск Фобос-Ґрунт та Інхо-1 РКП Зеніт на відлітну траєкторію вперше був здійснений 8 листопада 2011 року. Якісно покращені характеристики дозволяють використовувати носій для запуску дослідних апаратів, а також в перспективі запустити власний дослідний зонд на полярну орбіту навколо Місяця, концепція якого вже проробляється і зараз має проєктну назву «Укрселена» в рамках участі України в міжнародних проєктах, таких як Американська «Exploration» та Європейська «Aurora».

Вдалий запуск АМС Фобос-Ґрунт та Інхо-1 демонструє надійність вітчизняного носія й робить його привабливішим в очах замовників, для виведення корисного навантаження в рамках комерційних та наукових проєктів.