Зигмунт Мишковський

Зигмунт Мишковський гербу Ястребець (також Ґонзаґа-Мишковскi; бл. 1562 — після 15 липня 1615, Бассано поблизу Триденту)  — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, магнат, меценат. Перший ординат на Пінчеві.

Зигмунт Мишковський
Народився 1562
Помер 1615[1][2]
Бассано-дель-Граппа, Провінція Віченца, Венето, Італія
Поховання Myszkowski Chapel in Krakówd
Країна  Велике князівство Литовське
Посада великий маршалок коронний, castellan of Wojniczd, Q66190060?, Q66200819?, Q66201229?, городоцький старостаd, рабштинський старостаd і Q66201102?
Конфесія Католицька церква
Рід Myszkowscyd
Батько Zygmunt Myszkowskid
Діти Владислав Мишковський і Jan Myszkowskid

Життєпис
Варіант гербу Ястребець

Син Зигмунта з Пшецішова та його дружини Беати Пшерембської. Виховувався кальвіністом.

Санті Ґуччі. Каплиця Мишковських костелу домініканців Кракова

24 вересня 1575 записався на студії в Гайдельбергу. Після смерті батька опікуном став біскуп краківський П. Мишковський. В листопаді 1578 в костелі домініканців Кракова разом з братом Пйотром «урочисто відмовились від кальвінізму», потім були вислані до колегіуму єзуїтів Сієни з листами-ручаннями від короля та опікуна.

Після повернення почав політичну кар'єру. Посол Коронного трибуналу 1590 року, сеймів 1593, 1596, 1698 років (на останніх двох лавірував між таборами прихильників короля та Яна Замойського). 1592 року заснував на землях східніше Піньчова місто Мірув. Викликав на дуель за несплачений борг радомського каштеляна Яна Фірлея. В січні 1603 року за протекції примаса (колись куявського біскупа) Яна Тарновського став маршалком великим коронним. Був одним з чільників абсолютистських реформ в Речі Посполитій.

В 1608 році маршалок великий коронний запропонував Ґабріель з Городка (Гродецькому) заснувати монастир в Пінчеві, тому вислав до Польщі кілька монахів-поляків, -італійців. За його підтримки королеви Констанції почав домагатись визнання комісаром реформатів Польщі о. Ґабріеля з Городка (Гродецького), чому завадили Міколай Зебжидовський, надвірний маршалок Миколай Вольський.[3]

Санті Ґуччі разом з учнями працював на його замовлення в Пінчеві (замок, каплиця, лазня).

Помер під час відвідин Італії. Тіло було перевезене до Кракова, урочисто поховане 17 грудня 1615 року в родинній каплиці.

Сім'я

Відомості про родину не є цілком певними. Вважають фактом, що його дружина — Ельжбета із Зємиць Богушівна, донька завіхостського каштеляна Яна (†1643, похована в Пінчеві 11 січня 1644). Діти:

Примітки
  1. NUKAT — 2002.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. O. Edward Sokołowski OFM. Gabriel z Gródka (z Grodzka, Grodecki) (†1619) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 191—192. (пол.)

Джерела
  • Urszula Augustyniak. Myszkowski (Gonzaga-Myszkowski margrabia na Mirowie) Wladyslaw h. Jastrzębiec udostojniony (zm. 1658) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/2 zeszyt 93. — S. 404—407. (пол.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.