Зніт гірський

Зніт гірський[1][2] (Epilobium montanum) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений у Європі й Азії.

Зніт гірський
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Онагрові (Onagraceae)
Рід: Зніт (Epilobium)
Вид:
Зніт гірський (E. montanum)
Біноміальна назва
Epilobium montanum

Опис

Багаторічна рослина 10–100 см заввишки. Стебло прямостійне, циліндричне, розсіяно коротко запушене. Листки великі, до 10 см завдовжки і 4.5 см шириною, яйцеподібні, загострені, біля основи округлі або серцеподібні, на краю нерівномірно дрібнозубчасті, голі або тільки на жилках розсіяно запушені, нижні листки коротко-черешкові, верхні — сидячі. Суцвіття — сильно розгалужена нещільна китиця. Чашолистків 4, основа з дугоподібними й залозистими волосками, верхівка із залозистими волосками, часто хоча б частково червонуватими. Тичинок 8. Пелюстків 4, завдовжки 7–10 мм, світло-пурпурові чи рожеві, з 5–6 поздовжніми червоними жилками[2][3].

Поширення

Поширений у Європі й Азії[4][5][6].

В Україні вид зростає у сирих і тінистих місцях в лісах, гаях, серед чагарників — в лісових районах і Лісостепу (в Карпатах — до крайньої межі лісу, в Криму — до яйл і ПБК включно) переважно; в Степу рідше (Луганська обл., м. Кремінна; Харківська обл. околиці м. Ізюма)[2].

Використання

Використовується в традиційній австрійській медицині як чай для лікування розладів передміхурової залози, нирок і сечових шляхів.

Див. також

Галерея
  • рослина
  • квітка
  • плід
  • ілюстрація

Джерела
  1. Epilobium montanum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 207. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 05.04.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.04.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.04.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 05.04.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.