Зозуля вусата

Опис

Довжина птаха становить 25-30 см[5], вага 58-63 г. Тім'я і потилця сірі, скроні білі, під дзьобом чорвуваті "вуса". Верхня частина тіла коричнева, хвіст поцяткований коричневими смугами, кінець хвоста охристий або білий. Махові пера мають білі края. Нижня частина тіла кремово-біла, поцяткована чорнуватими смужками. Очі темно-карі або сірі, навколо очей жовті кільця. Дзьоб чорний, лапи оранжево-жовті. У молодих птахів спина і крила чорнуваті, на грудях чорні смуги. У молодих птахів також є "вуса"[6].

Поширення і екологія

Вусаті зозулі мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані, а також на південному сході Таїланду та на півдні Лаосу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і на узліссях, в густих кронах дерев[7]. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами і дрібними плодами. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Вусатим зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда рудкрилим філентомам і бурим тординам. Сезон розмноження вусатих зозуль триває з червня по серпень.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Білогорлим зозулям загрожує знищення природного середовища.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Hierococcyx vagans.
  2. Müller, Salomon (1840–1847). У C.J. Temminck. Verhandelingen over de Natuurlijke Geschiedenis der Nederlandsche Overzeesche Bezittingen. 1. Land en Volkenkunde. Leiden: Natuurkundige Commissie voor Nederlansch-Indie. с. 233.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 січня 2022.
  5. Johnsgard, Paul A. (1997). The Avian Brood Parasites: Deception at the Nest. Oxford University Press. с. 168. ISBN 9780195354997.
  6. Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik P.; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. A&C Black. с. 429–430. ISBN 9781408142677.
  7. Jeyarajasingam, Allen (2012). A Field Guide to the Birds of Peninsular Malaysia and Singapore. Oxford University Press. с. 200. ISBN 9780199639427.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.