Зозуля (інструмент)
Зозу́ля — керамічна або порцелянова свисткова флейта сферичної форми. Має від 7 до 10 пальцевих отворів, котрі дозволяють отримувати діатонічний звукоряд діапазон нони[1]. Розповсюджена в багатьох країнах. Пташка-свищик є давнім амулетом та народним музичним інструментом.
| |
Інші назви | окарина, свисткова флейта, свищик |
---|---|
Класифікація | духові музичні інструменти, аерофони |
Класифікація Горнбостеля-Закса |
421.221.422 (судинноподібна флейта з повітроводом та отворами для пальців) |
Подібні інструменти | вістл, молінукай, сюнь |
Назва
Згідно з Українською музичною енциклопедією офіційна назва цього інструмента звучить як «зозуля», однак відомі й зменшувально-пестливі форми зозу́лька, зозулиця[1]. Всі вони походять від характерних звуків, які видає цей музичний інструмент: він імітує завивання звірів, спів птахів, особливо зозулі. Крім того, флейти такого штибу відомі під запозиченою назвою окари́на (італ. ocarina) — від слова ucareina з болонського діалекту емільяно-романьйольської мови, що означає «гусочка».
В Україні
Зозулиця була винайдена пращурами українців понад 7 тис. років тому за часів Трипільської цивілізації[2] і відроджена у сувенірах як український культурний символ[3].
Як музичний інструмент використовується на Гуцульщині й Буковині, а як дитяча іграшка — на Полтавщині, Подніпров'ї та інших зонах поширення гончарних промислів.
Рекорд
7 вересня 2011 р. трипільський свищик Зозулиця вагою близько 10 кг (довжина — 83 см, висота — 35 см, вага — 9,3 кг) офіційно став рекордсменом та увійшов до Книги рекордів України як найбільший свищик-оберіг. Найбільшу Зозулицю прикрашають традиційні трипільські орнаменти та вірш: «Вас збереже на всяку днину чудова пташка берегиня! Всі міццю духу ми єдині! Здобудем славу Україні!». Зозулиця — лауреат конкурсу неофіційних талісманів ЄВРО 2012, що проводився інформаційним центром «Україна-2012». Серед інших здобутків Зозулиці в 2011 р.: Гран-прі на Міжнародному конкурсі рекламно-сувенірної продукції «B2B Show», перемога у номінації «Найкращий проект 2011» на міжнародній виставці мистецтв «UkranianArtWeek», диплом Музею повітряних зміїв у Китаї.[4]
В інших країнах світу
В Італії та Австрії щороку проводять триденні Ocarina Festival. А в 2008 році такий фестиваль відбувся і в США.
Примітки
- М. Хай Зозуля // Українська музична енциклопедія. — К.: видавництво ІМФЕ, 2008. — Т. 2. — С. 162. — ISBN 966-02-4100.
- http://www.kyivpost.ua/opinion/op-ed/zozulicya-virogidnij-neoficijnij-talisman-yevro-2012-13492.html%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
- http://www.trypillya.kiev.ua/index.php?page=shop.product_details&flypage=flypage_images.tpl&product_id=68&category_id=11&option=com_virtuemart&Itemid=58&lang=uk&bc82dc160aac298d69e7b0c1fb19fc66=c249cf0c58d0fc823956dce5cbf64213%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
- http://www.pr-contact.com.ua/smi/najbilshij-svishhik-zozulicya/%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
Джерела
- Історія Окарини (англ.)
- Окарина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Хоткевич, Г — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930
- Гуменюк, А — Українські народні музичні інструменти — К. 1968
- Свистунець // Черкаський, Л. М. — Українські народні музичні інструменти — К. Техніка, 2003
- Mizynec V. — Ukrainian Folk Instruments — Melbourne: Bayda books, 1984