Зондська протока
Зо́ндська протока (індонез. Selat Sunda, 5°55′ пд. ш. 105°53′ сх. д.) — знаходиться між островом Суматра і островом Ява; довжина 130 км, ширина 22-112 км; глибина 50 м; сполучає Індійський океан з Яванським морем; є порт Танджунґкаранґ-Телукбетунґ.
Зондська протока | |
---|---|
Розташування | |
Координати | 5°55′00″ пд. ш. 105°53′00″ сх. д. |
Прибережні країни | ![]() |
Море | Індійський океан, Яванське море |
Довжина | 130 км |
Ширина | 22—112 км |
![]() | |
Мапа | |
![]() |
Це вузька протока приблизно північно-східної/південно-західної орієнтації, з найменшою шириною 24 км в його північно-східному кінці між Мис Туа на Суматрі і Мис Паджат на Яві. З великими глибинами на заході і великою кількістю мілин на сході, з глибиною до 20 м. Вузькість протоки, обмеженість і відсутність точних навігаційних карт, піщані мілини, дуже сильні припливні потоки і штучні перешкоди, як, наприклад бурові вежі біля узбережжя Яви, роблять важким її проходження для великих суден, більшість яких використовують Малаккську протоку[1].
У протоці розташовано багато островів вулканічного походження, найвідоміші — острови Кракатау, чиє виверження вулкана в 1883 році вважається одним з щонайпотужніших в сучасній історії.
Історія
Використоувати Зондську протоку на шляху до Ост-Індії, на противагу Малаккській протоці, що щільно патрулювалась португальським флотом запропонував в кінці XVI ст. голандський мореплавець і картограф Ян Гюйген ван Лінсхотен. Він запропонував торговцям подорожувати до Ост-Індії обходячи Суматру з півдня через Зондську протоку, тим самим мінімізуючи ризик втручання португальців. Зрештою цей прохід став головним голландським шляхом до Південно-Східної Азії і його використання започаткувало колонізацію територій, з яких складається сучасна Індонезія.
1 березня 1942 року пройшла битва Зондської протоки — частина більшої битви в Яванському морі, коли крейсери союзників «Перт» (Австралія) і «Х'юстон» (США) вступили в зустрічний бій з десантною групою японського флоту під командою віце-адмірала Кензабуро Хара, яка включала авіаносці, три крейсери і десять есмінців. Обидва крейсери союзників були потоплені, а японський мінний тральщик і транспортне судно були потоплені вогнем союзників.
З 1960-х років існують плани будівництва моста, що сполучатиме Суматру і Яву. У жовтні 2007 року були зроблені конкретні пропозиції[2].
Примітки
- Donald B. Freeman, The Straits of Malacca: Gateway Or Gauntlet?. McGill-Queen's Press, 2006.
- http://www.theage.com.au/news/world/bridge-plan-to-link-java-and-sumatra/2007/10/04/1191091279251.html