Зоряна карта

Місце дії — два голлівудських будинки. В одному мешкає немолода акторка, яка сподівається зіграти роль своєї мертвої матері — легенди чорно-білого кіно. В іншій резиденції живе сім'я успішного психотерапевта — він, його дружна та син. Життя персонажів перевертається, коли вони зустрічають нікому не відому дівчину з Флориди, яка в інтернеті знайомиться з Керрі Фішер і сподівається з її допомогою підкорити Лос-Анджелес.

• Джуліанна Мур в ролі Гавани Сегранд
• Роберт Паттінсон в ролі Джерома Фонтана
• Джон К'юсак в ролі Стаффорда Вайса
• Міа Васіковська в ролі Агати Вайс
• Олівія Вільямс в ролі Крістіни Вайс
• Сара Гадон в ролі Кларіс Таггарт
• Івен Берд в ролі Бенджі Вайс
• Керрі Фішер (камео)

Девід Кроненберг познайомився зі сценаристом Брюсом Вагнером на початку 90-х. Разом вони працювали над серіалом «Фаєрвол» про боротьбу корпорацій Microsoft та Apple. Тим не менш, проект так і не побачив світ. Пізніше Кроненберг та Вагнер почали розробляти стрічку «Зоряна карта». Робота над фільмом тривала десять років. Вперше режисер анонсував «Зоряну карту» у 2012 році. Тоді Кроненберг зазначив, що запросив зіграти у новому фільмі Роберта Паттінсона, і додав, що стрічка буде «екстремальною, агресивною і сатиричною». Також на ролі у фільмі розглядалися Вігго Мортенсен і Рейчел Вайс, але пізніше актори вибули з проекту. Їх замінили Джон К'юсак і Джуліана Мур.[7][8][9][10]

Зйомки фільму почалися у 2013 році. «Зоряна карта» — перший фільм Кроненберга, який він знімав на території США. Також зйомки проходили в Канаді. З цього приводу Кроненберг відзначив: «Ми знімали влітку і нас врятували пальмові дерева. У Торонто є місця, які дивним чином схожі на Лос-Анджелес. Там дуже сучасні будинки і архітектура».[11] Крім того, фільм знімався у багатьох відомих локаціях, зокрема, Родео-драйв, Голлівудській Алеї Слави та Голлівудському бульварі.[12]Бюджет фільму склав 13 мільйонів доларів. Кроненберг пояснив: «Одна з причин, чому я знімаю незалежні фільми, — це свобода творчості. Студія не втручається в процес. Насправді незалежні фільми — як Франкенштейн: отримуєш шматки з усього світу, зшиваєш їх та сподіваєшся, що в результаті вийде живий організм».[11]

Перший трейлер фільму вийшов у 2014 році. Журналісти відзначили, що з першого погляду «Зоряна карта» здається «типовим прикладом пізнього Кроненберга» і додали, що стрічка є «однією з найважливіших у 2014 році».[13] Фільм увійшов до основної програми у Каннах, а також був показаний на кінофестивалях у Торонто, Нью-Йорку, Токіо і Стокгольмі.[14][15][16][17] «Зоряна карта» отримала рейтинг R — дітям до 17 років рекомендовано дивитися стрічку у присутності батьків.[11]

Фільм отримав змішані відгуки іноземних критиків. На агрегаторі Rotten Tomatoes на основі 141 рецензії стрічка отримала 61 бал зі 100. У висновку автори сайту зазначили: «Не дивлячись на хитромудру лінію оповідання і змішану тональність, „Зоряна карта“ сповнена злободенного драматизму і потішить тих фанатів Девіда Кроненберга, які жадають чергової дози крижаної кислоти».[18]

Оглядач видання Time Out відзначив «дику атмосферу фільму, від якої нормальна людина буде бігти якомога швидше».[19] У The Daily Telegraph стрічку назвали «божевільним голлівудським кошмаром» і додали: «Зоряна карта» — це фільм, про який ви хочете забути. Потім знову побачити — і знову забути".[20] Сайт Indiwire відзначив гру акторів: «Джон К'юсака грає тут свою найкращу роль за останні десять років, а Джуліана Мур уособлює всю трагічність марнославства».[21] The Guardian похвалив трагічність фільму і додав: «Кожне обличчя тут — маска болю. Весь фільм — це клаустрофобія, кошмар та відчай». Також журналісти видання порівняли «Зоряну карту» із класичними фільмами «Бульва Сансет», «Китайський квартал» і «Долина ляльок».[22] Втім, деякі оглядачі були налаштовані більш критично. Variety написав: «Ви будете сміятися, але деякі моменти, які мали б стати веселими, насправді виявляються нудними».[23]

Також критики відзначили вірш Поля Елюара «Свобода», що є лейтмотивом фільму. Видання The Brooklyn Rail писало: «Мрійливі та сумні уривки вірша Поля Елюара з'являються у божевільній творчості Девіда Кроненберга. Ніби цей твір письменника-сюреаліста є одним з багатьох примарних видінь стрічки».[24]

Українські критики оцінили фільм в цілому позитивно. Оглядачі газети «Вести» зазначили: «Ідея фільму тягне на комедію, але насправді „Зоряна карта“ — важка психологічна драма. Одна з тих, які Кроненберг блискуче знімає вже не перше десятиріччя».[25] Веніамін Кінчук з порталу «Культура» написав: «Фасадна радість і безрозмірна посмішка, якими зірки блищать на червоній доріжці, — не більше ніж неприродна маска, під якою ховається набрякле від наркотиків та алкоголю справжнє обличчя лос-анджелеського кіношника».[26] Журналісти видання «Рівність» зазначили: «Кроненберг свідомо маніпулює свідомістю публіки, направляючи глядача по помилковому сліду, починаючи свою картину як досить легковажну енциклопедію голлівудської моралі, а потім вносячи в неї мотиви нуара, містики і вбивчого гротеску».[27]

Canadian Screen Awards

• Найкращий актор другого плану (Джон К'юсак)
• Найкращий саундтрек (Ховард Шор)

Каннський кінофестиваль

• Найкраща акторка (Джуліана Мур)
• Найкращий саундтрек (Ховард Шор)

International Cinephile Society Awards

• Найкраща акторка другого плану (Джуліана Мур)

Sitges Film Festival

• Найкраща акторка (Джуліана Мур)

• «Зоряна карта» на сайті IMDb (англ.)