Зоф'я Налковська

Зоф'я Налковська
пол. Zofia Nałkowska
Ім'я при народженні пол. Zofia Nałkowska
Народилася 10 листопада 1884(1884-11-10)
Варшава, Російська імперія[1]
Померла 17 грудня 1954(1954-12-17) (70 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Російська імперія
 Польща
Діяльність драматург
журналістка
Сфера роботи поезія і есей
Мова творів польська[2]
Роки активності з 1903
Magnum opus Medallionsd
Членство Польська академія літератури, Польський PEN Clubd, Polish Writers' Uniond і Związek Zawodowy Literatów Polskichd
Батько Wacław Nałkowskid
Автограф
Нагороди
 Зоф'я Налковська у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Зоф'я Налковська (пол. Zofia Nałkowska, 10 листопада 1884(18841110), Варшава — 17 грудня 1954, там само) — польська письменниця, журналістка, публіцистка і драматург. Лауреат Державної премії ПНР (1953).

Біографія

Повне прізвище — Зоф'я Гожеховська, прізвище першого чоловіка — Рігер, дівоче прізвище — Налковська. Народилася у Варшаві. Її батько, Вацлав Налковскі, походив з Новогрудка, що біля Любартова, і був відомим вченим-географом; мати Анна походила з Моравії, а молодша сестра — Ганна Налковська — була відомим різьбярем. З. Налковська закінчила приватний пансіон і таємний Літаючий університет. Найбільшу частину знань отримала завдяки самоосвіті.

Зоф'я Налковська була заміжня двічі. Її першим чоловіком був поет і педагог Леон Рігер (1875—1948). Вони жили у Кельце і Кракові, а з 1922 року — у Варшаві, деякий час у Гродно і неподалік від Вільнюса. Подружжя розпалося близько 1909 року, хоча розлучення відбулось лише у 1918 році. Її другим чоловіком у 1922 році став Ян Юр-Гожеховскі, керівник жандармерії Польських легіонів. У 1929 році подружжя розлучилось.

У міжвоєнний період З. Налковська працювала для польського уряду. Брала участь в організації союзу польських літераторів, працювала у Бюро закордонної пропаганди при президії Ради і у Товаристві опіки над в'язнями.

З 1928 року — віце-президент польського ПЕН-клубу. Після Другої світової війни продовжувала працювати на цій посаді. У 1930-х роках брала активну участь у виступах проти санаційного режиму. Була одним з організаторів акцій протесту проти політичних переслідувань у Польщі. з 1933 року — член Польської академії літератури.

Під час німецької окупації займалася підпільною літературною діяльністю. Брала участь у роботі Міжнародної Комісії з Дослідження гітлерівського злочину у Польщі — результатом цієї діяльності стали «Медальйони»(пол. — Medaliony) — збірка оповідань, які допомогли задокументувати період Другої світової війни.

Після закінчення війни була депутатом Державної національної ради. Проживала в Кракові і Лодзі, а з 1950 року — у Варшаві. Брала участь у роботі Головної комісії з вивчення нацистських злочинів на території Польщі. З 1945 р — працювала у редакції літературно-громадського тижневика «Kuźniса». У 1947 р. — депутат Установчого сейму, після прийняття нової Конституції Польщі, у 1952 р. — депутат нижньої палати Національної Асамблеї ПНР — Сейму Республіки Польща. Активний діяч Комітету захисників світу.

Письменниця померла 17 грудня 1954 року о 18:00 у результаті крововиливу в мозок. Останні миті провела у лікарні на вулиці Емілії Платер.

Похована на цвинтарі «Військові Повонзки» у Варшаві.

Поетичний дебют

Поетичний дебют Зоф'ї Налковської відбувся, коли їй було 14 років, у «Przeglądzie Tygodniowym» за 1898 р., вірш «Пам'ятаю»(«Pamiętam»). Свої вірші друкувала у варшавських журналах, між іншим, у модерністичній «Химері»(пол. — Chimera). Однак вона швидко покінчила із поезією заради прози. Її прозаїчний дебют припав на 1904 рік, коли у світ вийшла її повість «Lodowe pola» (перша з трилогії «Kobiety»), надрукована у «Prawdzie».

На початку ХХ століття вона опублікувала свої повісті «Kobiety», «Książe». Їхня тематика була тісно пов'язана із молодопольським напрямком. Однак з плином часу письменниця все більше уваги присвячувати психологічній стороні людини, людським почуттям у різних життєвих ситуаціях. Переломним моментом у творчості З. Налковської був час Першої світової війни. Особливо яскраво виражене прагнення до пізнання людської психіки письменниця подає у «Характерах» (пол. — Charaktery), циклі нарисів, які розширювались протягом довгих років — перші з'явилися у 1922 році, наступні — у 1948 році.

Письменниця була нагороджена багатьма відзнаками. За свій найвизначніший твір міжвоєнного періоду — Межа (пол. — Granica) — отримала Державну літературну нагороду у 1936 році. Повторно їй було присуджено цю нагороду у 1953 році. Вона також отримала Золоті академічні лаври Польської Академії Літератури.

Цікаві факти

Міжнародний астрономічний союз прийняв рішення про те, щоб один з кратерів на Венері отримав назву Налковська, на честь Зоф'ї Налковської.

Творчість

Повісті
  • 1906 — Жінки (пол. — Kobiety)
  • 1907 — Принц (пол. — Książę)
  • 1909 — Однолітки (пол. — Rówieśnice)
  • 1914 — Вужі і троянди (пол. — Węże i róże)
  • 1922 — На торфовищах (Na torfowiskach)
  • 1923 — Роман Терези Хеннерт (Romans Teresy Hennert)
  • 1925 — Дім на луками (Dom nad łąkami)
  • 1935 — Межа (Granica)
  • 1938 — Нетерплячі (Niecierpliwi)
  • 1948 — Вузи життя (Węzły życia)
  • 1953 — Мій батько (Mój ojciec)

Драми
  • 1930 — Дім жінок (Dom kobiet)
  • 1931 — День його повернення (Dzień jego powrotu)
  • 1935 — Рената Слушаньська (Renata Słuczańska) — на основі повісті Niedobra miłość

Збірки новел, оповідань і нарисів
  • 1909 — Кішка, тобто білі тюльпани (Koteczka, czyli białe tulipany)
  • 1914 — Дзеркала (Lustra)
  • 1915 — Між тваринами (Między zwierzętami)
  • 1917 — Таємниці крові (Tajemnice krwi)
  • 1925 — Подружжя (Małżeństwo)
  • 1927 — Книга про друзів (Księga o przyjaciołach)
  • 1931 — Стіни світу (Ściany świata)
  • 1946 — Медальйони (Medaliony)
  • 1957 — Бачення далеке і близьке (Widzenie bliskie i dalekie)

Щоденники
  • «Щоденники часів війни» — писалися протягом ІІ світової війни, видані у 1970 році.
  • Том 1 — писалися у 1899—1905 рр.
  • Том 2 — писалися у 1909—1917 рр.
  • Том 3 — писалися у 1918—1929 рр.
  • Том 4 — писалися у 1930—1939 рр.
  • Том 5 — писалися у 1940—1944 рр.
  • Том 6 — писалися у 1945—1954 рр.

Екранізації

На цю тему більше можна дізнатись за посиланням: pl:Kategoria:Filmowe adaptacje utworów Zofii Nałkowskiej

Нагороди та відзнаки
  • Krzyż Wielki Orderu Odrodzenia Polski (pośmiertnie, 20 grudnia 1954)[4]
  • Krzyż Komandorski z Gwiazdą Orderu Odrodzenia Polski (1952)[5]
  • Krzyż Oficerski Orderu Odrodzenia Polski (1930)[6]
  • Order Sztandaru Pracy I klasy (1949)[7]
  • Złoty Krzyż Zasługi (1946)
  • Medal 10-lecia Polski Ludowej (1954, pośmiertnie)[8]
  • Złoty «Wawrzyn Akademicki» (1936)
  • Nagroda państwowa I stopnia za całokształt twórczości literackiej w związku z 50-leciem twórczości[9].
  • Państwowa nagroda literacka — dwukrotnie (1936 za Granicę, 1953 za całokształt twórczości)
  • Nagroda miasta Łodzi (1929)

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118785605 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.