Зрубавел Гілад
Зрубавел Гілад (івр. זרובבל גלעד; 9 грудня 1912, Бендери Бессарабської губернії — 12 серпня 1988, Ейн-Харод, Ізраїль) — ізраїльський поет; писав на івриті.
Зрубавел Гілад | |
---|---|
Народився |
9 грудня 1912[1] Бендери, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Помер |
12 серпня 1988[1] (75 років) Ейн-Хародd, Ізраїль |
Поховання | Ейн-Хародd |
Країна | Ізраїль |
Національність | євреї |
Діяльність | поет, письменник, літературний редактор |
Знання мов | іврит[1] |
Нагороди | |
Біографія
Зрубавел Гілад народився в Бендерах Бессарабської губернії Російської імперії 9 грудня 1912 року, в єврейській родині Хаїма Гласса і Хаї Бірбаєр. У 1922 році через Одесу родина перебралася в підмандатну Палестину, де оселилася в кібуці «Ейн-Харод».
У 1942—1948 роках Гілад був одним з бойових командирів «Пальмаху» (елітного підрозділу єврейської воєнізованої організації Хагана), написав його гімн «Мисавив Иехом hаСaap» ( Навколо шумить гроза). З 1956 року — один з редакторів видавництва «ха-Киббуц ха-Меухад». У 1981 році був удостоєний премії імені Бялика.
Творча діяльність
Автор восьми поетичних збірок, в тому числі «Прихат xa-Ораним» (Цвітіння сосен, 1950), «Нахар Ярок» (Зелена річка, 1956), «Афар Нохер» (Сяючий попіл, 1960), «Ор Хозер» (Відбитий світ, 1970), «xa-Кихли» (Дрозд, 1978), а також книги для дітей.
Проза Гілада включає белетризовані спогади про дитинство і юність в кібуці («Сиха аль xa-Xоф» — Бесіда на березі, 1954; «Шоршей ха-Нахаль» — Коріння струмка, 1978).
Склав збірки «Маген баСетер» (про участь євреїв Палестини у військових діях Другої світової війни, 1952), «Сефер hаПалмах» (Книга Пальмахим, 1955) та інші[2].
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Біографічна довідка. Архів оригіналу за 20 червня 2010. Процитовано 5 квітня 2012.