Зубатов Сергій Васильович
Зубатов Сергій Васильович (1864–15(02).03.1917) — діяч царської політичної поліції, надвірний радник, ініціатор проекту створення підконтрольних поліції просоціалістичних організацій, т. зв. політики «поліцейського соціалізму» (див. Зубатовщина). Виходець з різночинців. На початку 1880-х рр. брав участь у діяльності нелегальних гуртків учбової молоді в Москві, 1882 був виключений з гімназії за неблагонадійність. Після першого арешту та допиту став платним агентом-провокатором, а від 13 черв. 1886 — штатним співпрацівником Московського охоронного відділення. 1889 — помічник начальника, а 1896 — начальник московської охоронки, згодом завідувач Особливого відділу департамента поліції. За його наполяганням 1902, з санкції царського уряду, було проведено реформу органів політичного розшуку. Від 1900 З., заручившись підтримкою у верхах, почав здійснювати політику «поліцейського соціалізму» в великих промислових центрах Російської імперії. У зв'язку з тим, що члени зубатовських «товариств взаємодопомоги» стали виходити з-під контролю поліції і влилися в загальну боротьбу робітничого класу, що особливо виявилося під час загального страйку на Півдні Росії 1903, уряд 19 серпня 1903 відправив З. у відставку. Під час революції 1905—1907 царський уряд пропонував йому впливові пости в МВС, однак З. не погодився. В березні 1917, під час Лютневої революції 1917, в день зречення престолу імп. Миколи II покінчив життя самогубством.
Зубатов Сергій Васильович | |
---|---|
Народився |
8 квітня 1864 Москва, Російська імперія |
Помер |
15 березня 1917 (52 роки) Москва, Російська імперія ·вогнепальне поранення |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | поліцейський, профспілковий діяч, політик |
Нагороди | |
Джерела та література
- Овсієнко О.Ф Зубатов Сергій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.