Зубков Валентин Іванович

Валентин Іванович Зубков (12 травня 1923, село Пєсочня, Рязанська губернія, Російська імперія 18 січня 1979) — радянський актор, Заслужений артист РРФСР (1969).

Зубков Валентин Іванович
Народився 12 травня 1923(1923-05-12)[1]
Рязанська губернія, РСФРР, СРСР
Помер 18 січня 1979(1979-01-18)[1] (55 років)
Москва, СРСР
Поховання Q4513197?
Громадянство  СРСР
Діяльність актор, льотчик
Заклад Державний театр кіноактора
Роки діяльності з з 1956
IMDb nm0958284
Нагороди та премії

Життєпис

Навчався в Армавірській військовій авіаційній школі (1941—1943). Був льотчиком на фронтах радянсько-німецької війни. Літав на завдання, механік Чкалова говорив про нього: «Цей хлопець ніколи не загине».

У кіно прийшов з художньої самодіяльності, не маючи ніякої спеціальної освіти. Перші кіноролі були епізодичними («Близнюки» (1945) і «Російське питання» (1947)).

Через деякий час добре і відкрите обличчя, ладна фігура актора привернули увагу кінематографістів. В кінці сорокових років займався в самодіяльної театральної студії при МГУ, якою керував Костянтин Воїнів. У Воїнова Зубков згодом зіграв головні ролі у фільмах «Троє вийшли з лісу» (1958), «Над Тисою» (1958), «Сонце світить всім» (1959) і епізодичну роль в картині «Дядечків сон» (1966).

Свою першу головну роль він виконав у 1955-му році, знявшись у фільмі «Це починалось так…». У 1957-му грав другорядні, але пам'ятні ролі двох Степанів: солдата-фронтовика в «Летять журавлі» і негативного персонажа у фільмі «Комуніст».

З 1960 — актор Театру-студії кіноактора.

Влітку 1977 року загинув єдиний син актора, 23-річний Сергій Зубков. Тільки — тільки повернувшись з армії, він поїхав відпочивати в село до тітки під Угличем і потонув в річці. Як це сталося, досі незрозуміло. У човні Сергій був не один, а зі своїм приятелем, і, коли вона раптово перекинулася, обидва вони не зуміли виринути на поверхню води. Цілу добу їх шукали, але течія віднесла тіла далеко від місця трагедії. Тільки рано вранці туристи, які відпочивали в тих краях, виявили тіла. Розповідають, що, коли хтось із селищних прибіг до хати Зубкових з цією звісткою, на Зубкова — старшого було страшно дивитися: він зарився в якісь тілогрійки, що висіли на вішалці в сінях, і закричав так голосно, що було чути на іншому кінці села.

Смерть сина підкосила актора під корінь і незабаром він серйозно захворів: інсульт, склероз. Актор практично нічого не пам'ятав, навіть не міг назвати ім'я своєї дружини Ніни, з якою прожив тридцять років (вони одружилися в 1947 році). Останнім часом хвороба прогресувала: коли Зубков виходив погуляти, дружина клала йому в кишеню записку з домашньою адресою, щоб він міг повернутися назад. Відразу після Нового року актор в черговий раз потрапив до лікарні, звідки живим вже не повернувся.

Похований в Підмосков'ї на Черкізовському (Північному) кладовищі в селищі Подрезково, поруч з сином Сергієм і дружиною Ніною Михайлівною.

Фільмографія

Грав у фільмах:

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

  • Актеры советского кино. Вып. 6. М., 1970;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.146.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.