Зубков Валентин Іванович
Валентин Іванович Зубков (12 травня 1923, село Пєсочня, Рязанська губернія, Російська імперія — 18 січня 1979) — радянський актор, Заслужений артист РРФСР (1969).
Зубков Валентин Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
12 травня 1923[1] Рязанська губернія, РСФРР, СРСР | |||
Помер |
18 січня 1979[1] (55 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | Q4513197? | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор, льотчик | |||
Заклад | Державний театр кіноактора | |||
Роки діяльності | з з 1956 | |||
IMDb | nm0958284 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Навчався в Армавірській військовій авіаційній школі (1941—1943). Був льотчиком на фронтах радянсько-німецької війни. Літав на завдання, механік Чкалова говорив про нього: «Цей хлопець ніколи не загине».
У кіно прийшов з художньої самодіяльності, не маючи ніякої спеціальної освіти. Перші кіноролі були епізодичними («Близнюки» (1945) і «Російське питання» (1947)).
Через деякий час добре і відкрите обличчя, ладна фігура актора привернули увагу кінематографістів. В кінці сорокових років займався в самодіяльної театральної студії при МГУ, якою керував Костянтин Воїнів. У Воїнова Зубков згодом зіграв головні ролі у фільмах «Троє вийшли з лісу» (1958), «Над Тисою» (1958), «Сонце світить всім» (1959) і епізодичну роль в картині «Дядечків сон» (1966).
Свою першу головну роль він виконав у 1955-му році, знявшись у фільмі «Це починалось так…». У 1957-му грав другорядні, але пам'ятні ролі двох Степанів: солдата-фронтовика в «Летять журавлі» і негативного персонажа у фільмі «Комуніст».
З 1960 — актор Театру-студії кіноактора.
Влітку 1977 року загинув єдиний син актора, 23-річний Сергій Зубков. Тільки — тільки повернувшись з армії, він поїхав відпочивати в село до тітки під Угличем і потонув в річці. Як це сталося, досі незрозуміло. У човні Сергій був не один, а зі своїм приятелем, і, коли вона раптово перекинулася, обидва вони не зуміли виринути на поверхню води. Цілу добу їх шукали, але течія віднесла тіла далеко від місця трагедії. Тільки рано вранці туристи, які відпочивали в тих краях, виявили тіла. Розповідають, що, коли хтось із селищних прибіг до хати Зубкових з цією звісткою, на Зубкова — старшого було страшно дивитися: він зарився в якісь тілогрійки, що висіли на вішалці в сінях, і закричав так голосно, що було чути на іншому кінці села.
Смерть сина підкосила актора під корінь і незабаром він серйозно захворів: інсульт, склероз. Актор практично нічого не пам'ятав, навіть не міг назвати ім'я своєї дружини Ніни, з якою прожив тридцять років (вони одружилися в 1947 році). Останнім часом хвороба прогресувала: коли Зубков виходив погуляти, дружина клала йому в кишеню записку з домашньою адресою, щоб він міг повернутися назад. Відразу після Нового року актор в черговий раз потрапив до лікарні, звідки живим вже не повернувся.
Похований в Підмосков'ї на Черкізовському (Північному) кладовищі в селищі Подрезково, поруч з сином Сергієм і дружиною Ніною Михайлівною.
Фільмографія
Грав у фільмах:
- 1945: «Близнюки» — епізодична роль, покупець в магазині;
- 1947: «Російське питання» — грає шофера везе в машині Джессі (Олена Кузьміна) і Гаррі Сміта (Всеволод Аксьонов) (Епізодична роль);
- 1956: «Це починалось так…» — бригадир Василь Петрович Скворцов;
- 1957: «Летять журавлі» — Степан, один Бориса;
- 1957: «Комуніст» — Степан;
- 1958: «Троє вийшли з лісу» — Сергій Платонович Кошелев;
- 1958: «Над Тисою» — Кларк (псевдо- Белограй);
- 1959: «Травневі зірки» — солдат (в титрах не вказаний);
- 1959: «Сонце світить всім» — Микола Максимович Савельєв;
- 1959: «Батьківський дім» — Сергій Іванович Нікітін, голова;
- 1960: «Час літніх відпусток» — Гліб Горєлов, коханий Світлани;
- 1960: «Леон Гаррос шукає друга» — Андрій Петрович Савінов, полярний льотчик, наречений Наташі;
- 1960: «Північна повість» — Тихонов — художник / Тихонов — солдат;
- 1960: «Яша Топорков» — Герман;
- 1961: «Людина йде за сонцем» — Військовий Музикант (валторніст);
- 1961: «Євдокія» — Порохіна;
- 1962: «Повінь» — Зіновій Олексійович;
- 1962: «Іванове дитинство» — Леонід Холін, капітан;
- 1962: «Сім няньок» — Григорій Іванович Волошин, парторг цеху;
- 1963: «День щастя» — Федір Андрійович Орлов;
- 1964: «Поїзд милосердя» — Іван Єгорович Данилов, (Зубков знявся зі своїм сином Сергієм.);
- 1965: «Від семи до дванадцяти» (епізод Парасолька) — папа Люсі;
- 1966: «Дикий мед» — майор Сербін;
- 1966: «Я солдат, мамо» — старшина;
- 1966: «Немає і так» — Лобов;
- 1966: «Дядечків сон» — Вася, шкільний учитель, вмираючий від сухот;
- 1968: «Таємничий чернець» — Лобов, голова ВЧК;
- 1968: «На війні, як на війні» — Басов, командир полку самоходок;
- 1968: «Карантин» — Дорошенко;
- 1969: «Її ім'я — Весна» — воєнком;
- 1969: «Увага, цунамі!» — Мічман Варавва (Одеська кіностудія);
- 1969: «Я його наречена» — Толкунов;
- 1969: «Кроки по землі» — Матвій Петрович Журавльов, професор, керівник археологічної експедиції;
- 1971: «Дівчина з камери № 25»: Кузьма Жилін (роль дублює Юрій Боголюбов);
- 1971: «Антрацит» — помічник тренера збірної України з боксу;
- 1972: «Хлопчаки» — народ хороший — полярний льотчик Олексій Климов, дядько Романа;
- 1972: «Останній форт» — Воронін;
- 1972: «А пароплави гудуть і йдуть...» — Гурій Іванович;
- 1973: «З тобою і без тебе» — слідчий;
- 1973: «Транзит на північ» (фільм-спектакль) — Орлов;
- 1974: «Якщо хочеш бути щасливим» — епізодична роль.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Актеры советского кино. Вып. 6. М., 1970;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.146.