Зчіпний дишель

Зчіпний дишель (у 1920-х роках пропонувався термін злучний гонок)[1] — елемент конструкції паровоза, спеціальний шатун («дишель»), що з'єднує між собою пальці кривошипів двох суміжних рушійних колісних пар. Зчіпний дишель, що з'єднує пальці кривошипів з віссю ведучої пари, називається центровим. Зчіпні дишлі виготовлялися зі сталі марки Ст. 5 і мали прямокутний або двотавровий переріз.

Зчіпний дишель локомотива Chesapeake and Ohio 614 у музеї в Кліфтон-Форджі, штат Вірджинія

Уперше зчіпні дишлі були використані на паровозі Locomotion № 1, замість застосовуваних доти ланцюгових передач. У 1930-х були розроблені надійні дишлі на роликовальницях[2].

Кріплення дишля до пальців кривошипів за допомогою додаткових шарнірів на паровозі з колісною формулою 4-8-4.

Через використовування підвіски (без неї нерівності колії могли б пошкодити як рухомий склад, так і рейки) рушійні колеса переміщаються у вертикальній площині приблизно на 2,5 см. При наявності лише 2 рушійних колісних пар різний ступінь їхнього підйому/опускання практично не справляє навантаження на пальці кривошипів. При більшій кількості рушійних пар цей вплив вже не можна нехтувати, тому необхідно забезпечити незалежний вертикальний рух кожної пари, щоб уникнути згинання дишлів. Цього можна добитися кріпленням дишля до кривошипів або на сам палець (аналогічно штирю дверної завіси)[3][4], або через додатковий шарнір, прикріплений до пальця. Іншим варіантом є застосування шотландського механізму. Цей спосіб узвичаївся тоді, коли зчіпні дишлі стали використовуватися для з'єднання проміжного вала з 2 і більше рушійними колісними парами на електровозах (наприклад, на швейцарському «Крокодилі») і деяких ранніх тепловозах[5][6][7].

Примітки

  1. Дутье паровое — Езда по низу // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. К. : Державне видавництво України, 1928. — С. 68.
  2. Tracy V. Buckwalter, Locomotive Drive, U.S. Patent 1 951 126, granted Mar. 13, 1934.
  3. Robert Humble, Connecting-Rod, U.S. Patent 391,148, granted Oct. 16, 1888.
  4. William G. Knight, Locomotive Driving Rod Connection, U.S. Patent 1 807 217, granted May 18, 1931.
  5. Archibald H. Ehle, Internal-Combustion Locomotive, U.S. Patent 951 062, granted Mar. 1, 1910
  6. General Construction, Baldwin Gasoline Industrial Locomotives Baldwin Locomotive Works Record, No. 74, 1913; pages 7-9. The reason for the scotch yoke is given explicitly on page 8.
  7. Norman W. Storer, Electric Locomotive, U.S. Patent 991 038, granted May 2, 1911.

Джерела

  • Н. Н. Васильев, О. Н. Исаакян, Н. О. Рогинский, Я. Б. Смолянский, В. А. Сокович, Т. С. Хачатуров. Дышло сцепное // Технический железнодорожный словарь. М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1941. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.