Зінченко Арсен Леонідович

Народився 20 липня 1948 в селі Парпурівці Вінницької області в сім'ї учителів, українець. У 1968 — 1970 рр. — учитель математики восьмирічної школи в с. Строїнці, середньої школи с. Луки-Мелешківської Вінницької області, у 1967—1972 рр. навчався на фізико-математичному, а в 1971—1975 рр. на історичному факультетах Вінницького педагогічного інституту. У 1973–1974 році на службі в Радянській Армії. У 1976—1980 рр. вчитель математики й історії Вінницької СШ № 1. З 1977 року — аспірант Інституту історії СРСР АН СРСР (відділ історії СССР періоду капіталізму). У 1980—1990 роках — викладач, старшиий викладач, доцент кафедри всесвітньої історії Вінницького педагогічного інституту. Висунутий кандидатом у народні депутати колективом Вінницького державного педагогічного інституту. З березня 1990 по квітень 1994 року — народний депутат України за Замостянським виборчим округом № 24 Вінницької області. Член Комісії з питань народної освіти і науки, голова підкомісії загальної освіти. З липня 1992 — перший заступник голови, а з серпня 1992 по жовтень 1994 р. — голова Ради у справах релiгiй при Кабiнетi Мiнiстрiв Украïни. З жовтня 1994 по січень 1998 — старший науковий працівник Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. З 1998 по 2003 рік — декан факультету міжнародних відносин, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського міжнародного університету. У квітні 2002 року кандидат в народні депутати України від Блоку Юлії Тимошенко, № 40 в списку. У 2004—2006 роках провідний науковий працівник Центру українознавства КНУ ім. Т. Шевченка. З вересня 2006 по серпень 2014 року завідувач, професор кафедри історії України, Київського Університету ім. Бориса Грінченка. З листопада 2014 р. по травень 2017 р. — заступник директора Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.

• Вінницький політехнічний технікум (1962—1966);
• Вінницький педагогічний інститут, фізико-математичний факультет (1967—1972), історичний факультет (1971—1975);
• Аспірант Інституту історії СРСР АН СРСР (1977—1981);
• Кандидатська дисертація на тему: «Секуляризація церковного землеволодіння на Правобережній Україні (кінець XVIII — 40-і роки XIX ст.)» (Ін-т історії СРСР АН СРСР, 1984);
• Докторська дисертація на тему: «Життя і діяння митрополита Василя Липківського» (Ін-т історії України НАН України, 1998).

Батько — Леонід Васильович (1916—1995) — учитель; мати — Ганна Федотівна (1922 — 2011) — учителька; дружина Надія Антонівна (1953) — вчителька історії, заступник директора з навчальної роботи СШ № 226 м. Києва; син Роман (1977) — директор ТОВ «Центр медіа-технологій»; син Андрій (1981) — технічний директор ТОВ «Графіт-медіа».

• Член КПРС (1975—1990), член партбюро історичного факультету Вінницького педагогічного ігституту, член парткому інституту;
• Член НРУ, делегат установчого з'їзду НРУ, голова Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка істфаку Вінницького педінституту, та член правління інститутської організації;
• Делегат установчого з'їзду товариства «Меморіал»
• Голова правління обласного краєзнавчого товариства «Поділля» (1988—1995).
• Член проводу Української республіканської партії, член проводу Української республіканської партії "Собор"
• Голова Всеукраїнського товариства ім. Митрополита Василя Липківського.
• Делегат Об’єднавчого православного церковного Собору 15 грудня 2018 р.

Автор понад 200 наукових праць, зокрема навчальні посібники для шкіл:

• «Наш край — Поділля» (1992),
• «Поділля» (1998);
• навчальні посібники для вищої школи:
• Історія дипломатії від давнини до початку нового часу: Навч. посібник.    (Вінниця, 2002)
• Історія дипломатії: від давнини до нового часу: навчальний посібник    (К., 2005)
• Новітня історія релігійних спільнот в Україні: навчальний посібник для студентів спеціяльности «Історія    (К., 2011)
• Історія. Вступ до спеціяльности: навч. посібник для студ. вишів спец. „Історія“    (2014)

монографії:

• „Благовістя національного духу: Українська церква на Поділлі в 20-і роки XX ст.“ (1993),
• „Церковне землеволодіння на Правобережній Україні наприкінці XVIII — в першій половині XIX століття“ (1994),
• „Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського“ (К., 1997).
• „Ієрархи Української церкви: митрополит Микола Борецький, архієпископ Костянтин Кротевич, митрополит Іван Павловський“ (2003);
• „Нариси історії подільського селянства: 1917—1930 pp.“ (Вінниця, 2008).
• Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр.: традиція, епоха, творці (К., 2011)
• Храми Якима Погрібняка. (К., 2016.).
• Життя і служіння Митрополита Василя Липківського (К., 2017).
• "Руські парафії міста Вінниці у XVIII столітті" (Вінниця, 2020).
• "Руські парохії міста Вінниці у XVIII столітті" (Вінниця, 2021. - Вид. 2-ге, випр. і доп.)

Збірники документів:

• „В Українській Церкві велика була духовна сила“: Становлення Української автокефальної православної церкви в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніппров'ї 1917—1925 рр.»(Ніжин, 2012)
• Микола Горбович — громадянин, гуманіст, просвітник (Вінниця, 2013)

Літературні твори

Збірка оповідань «Гілля старого глека» (2008)

Збірка оповідань «Цвіт півонії» (2016)

Збірка оповідань "Роздоріжжя" (2020)

• Профіль на сайті Політична Україна
• Профіль на офіційному сайті Верховної Ради України