Київський університет імені Бориса Грінченка

До науково-педагогічного складу Університету (у тому числі сумісники) входять^[коли?] 2 дійсних члена (академіка) НАПН України, 1 член-кореспондент НАПН України, 9 заслужених артистів України, 4 заслужені вчителі України, 4 заслужені діячі науки і техніки України, 6 заслужених діячів мистецтв України, 5 заслужених журналістів України, 1 заслужений працівник культури України, 1 заслужений працівник народної освіти України, 5 заслужених працівників освіти України, 2 заслужених тренери України, 1 заслужений художник України, 2 заслужених юриста України, 15 майстрів спорту України, 7 майстрів спорту міжнародного класу, 6 народних артистів України, 1 народний художник України, 116 професорів і докторів наук та 297 кандидатів наук.

В основу корпоративної культури Університету покладено філософію лідерства-служіння, що сповідує розвиток людини й розбудову людських стосунків як найважливіші суспільні цінності, формування почуття відповідальності — як основний інструмент саморозвитку та побудови міжособистісних відносин на засадах довіри та підтримки.

Місія — служити людині, громаді, суспільству.

Візія — розвивати корпоративну культуру лідерства, забезпечувати впровадження університетського стандарту освіти і наукових досліджень; створювати сприятливе середовище, інфраструктуру та умови для розвитку особистості, мобільності викладачів та студентів; служити територіальній громаді міста Києва.

Ключові цінності: людина, громада, довіра, духовність, відповідальність, професіоналізм, лідерство-служіння, громадянська ідентичність, свобода, різноманіття.

27 жовтня 2016 року на засіданні Вченої ради Університету відбулось підписання Декларації про академічну доброчесність та Декларації про дотримання Кодексу корпоративної культури Університету[2].

Університет включає:

• загальноуніверситетські підрозділи навчального та науково-методичного характеру (центри, лабораторії);
• загальноуніверситетські підрозділи адміністративного характеру (відділи, бухгалтерія);
• бібліотеку;
• 6 інститутів;
• 4 факультети;
• 1 коледж.

До розподіленої кампусної структури університету входять:

• адміністративний корпус (на вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2);
• навчальні корпуси (на просп. П. Тичини, 17, вул. Маршала Тимошенка, 13-б, просп. Ю. Гагаріна, 16 та бул. І. Шамо, 18/2).
• гуртожитки (бул. І. Шамо, 18/2, вул. Старосільська, 2)

Рішенням Вченої Ради від 17 грудня 2015 р. (протокол № 13) затверджено нову структуру Університету, яка почала діяти з 1 липня 2016 року[3]. До складу університету входять[4]:

• Інститут післядипломної освіти, у складі якого кафедри дошкільної та початкової освіти, історичної та громадянської освіти, природничо-математичної освіти і технологій, мовно-літературної освіти, освітнього лідерства
• Інститут людини, у складі якого кафедри спеціальної та інклюзивної освіти, соціальної педагогіки та соціальної роботи, практичної психології, психології особистості та соціальних практик
• Педагогічний інститут, у складі якого кафедри теорії та історії педагогіки, дошкільної освіти, іноземних мов і методик їх навчання, педагогіки та психології, початкової освіти
• Інститут мистецтв, у складі якого кафедри музикознавства та музичної освіти, образотворчого мистецтва, академічного та естрадного вокалу, інструментально-виконавської майстерності, дизайну, хореографії
• Інститут журналістики, у складі якого кафедри журналістики та нових медіа, реклами та зв’язків з громадськістю, бібліотекознавства та інформології, видавничої справи
• Інститут філології, у складі якого кафедри української мови, романської філології та порівняльно-типологічого мовознавства, української літератури компаративістики і грінченкознавства, світової літератури, лінгвістики та перекладу, германської філології, східних мов та перекладу, англійської мови та комунікації
• Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту, у складі якого кафедри спорту та фітнесу, фізичного виховання і педагогіки спорту, фізичної реабілітації та біокінезіології
• Історико-філософський факультет, у складі якого кафедри філософії, історії України, всесвітньої історії, політології, а також Науково-дослідна лабораторія археології
• Факультет права і міжнародних відносин, у складі якого кафедри публічного та приватного права, міжнародних відносин та міжнародного права, іноземних мов
• Факультет інформаційних технологій та управління, у складі якого кафедри управління, фінансів та економіки, комп'ютерних наук і математики, інформаційної та кібернетичної безпеки
• Фаховий коледж «Універсум».

• Огнев'юк Віктор Олександрович, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України — ректор.
• Віннікова Наталія Миколаївна, доктор філологічних наук, доцент — проректор з наукової роботи.
• Жильцов Олексій Борисович, кандидат педагогічних наук, доцент — проректор з науково-методичної та навчальної роботи.
• Турунцев Олександр Петрович — проректор з організаційних питань та адміністративно-господарської роботи.
• Морзе Наталія Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010. Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України з 2010 — проректор з інформатизації навчально-наукової та управлінської діяльності (до 2019 року).
• Бондарева Олена Євгенівна, український науковець, письменниця, доктор філологічних наук, професор. Член Національної спілки письменників України, Національної спілки театральних діячів України — проректор з науково-методичної роботи та розвитку лідерства (до 2020 року).
• Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч іполітик, Народний депутат України 7-го і 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат наук — проректор з науково-педагогічної та міжнародної діяльності (від 05.11.2019 року)[5].
• Бацак Костянтин Юрійович — проректор з науково-методичної, соціально-гуманітарної роботи та лідерства (з 2020 року).

• Грінченко Борис Дмитрович — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
• Савченко Олександра Яківна — український педагог, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки, віце-президент, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України[6].
• Кремень Василь Григорович — український вчений, державний, політичний та громадський діяч, президент НАПН України.
• Сухомлинська Ольга Василівна — український педагог, академік Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук (1991), професор, заслужений діяч науки і техніки України (1997), донька відомого педагога Василя Сухомлинського. 
• Яременко Василь Васильович — український філолог, професор. 
• Кравчук Леонід Макарович — перший Президент України після здобуття нею незалежності (1991–1994), Голова Верховної Ради України у 1990–1991 роках, Народний депутат України у 1990–1991 та 1994–2006 роках, Герой України (2001).
• Драч Іван Федорович — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959—1990). Перший головаНародного Руху України (1989). Герой України (2006). 
• Гаврилишин Богдан Дмитрович — український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу, президент Фонду Богдана Гаврилишина. 
• Губерський Леонід Васильович –  ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка^[1], доктор філософських наук, професор, академік НАН України, НАПН України та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України (1996), Герой України (2009). 
• Гриневич Лілія Михайлівна — український освітній та державний діяч іполітик, Народний депутат України 7-го і 8-го скликань, Міністр освіти і науки України в уряді Володимира Гройсмана. Член політичної партії Народний фронт. Кандидат наук. 
• Гуцал Віктор Омелянович – диригент, композитор, професор, народний артист України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1992), художній керівник Національного академічного оркестру народних інструментів України. 
• Левовицький Тадеуш — професор, доктор хабілітований з гуманітарних наук у галузі педагогіки, почесний ректор Вищої педагогічної школи Спілки польських вчителів (м. Варшава, Польща), іноземний член НАПН України. 
• Карл Гольц — доктор наук, професор спеціальної педагогіки та психології Гейдельберзького університету освіти (Німеччина). 
• Маршал Крістенсен — доктор історичних наук, професор, засновник Міжнародної організації Co-Serve International (США). 
• Серіф Алі Текалан – ректор Університету Фатіх (м. Стамбул, Туреччина).  
• Новохатько Леонід Михайлович – міністр культури України (2013—2014). Доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.  
• Кутузов Олександр Геннадійович – доктор педагогічних наук, професор, колишній ректор Московського міського педагогічного університету. Доктор педагогічних наук (2005), старший науковий співробітник (1993), професор (2006). 

Борис Грінченко — український громадсько-культурний діяч, в честь якого названо університет. 1883 р.

• 16 березня 1874 — Відкрито педагогічні курси удосконалення вчителів початкових народних училищ Київського навчального округу, з яких розпочалась історія Університету.
• 1919 — У Києві розпочав роботу Педагогічний інститут імені Б. Д. Грінченка, згодом реформований у Київські педагогічні курси імені Б. Д. Грінченка.
• 1922 — Створені Вищі трирічні педагогічні курси імені Б. Д. Грінченка шляхом об'єднання педагогічних курсів імені Б. Д. Грінченка з педагогічними курсами імені К. Д. Ушинського.
• 5 лютого 1939 — Засновано Київський міський інститут удосконалення вчителів.
• 23 серпня 1963 — Створено Київське міське педагогічне училище.
• 1978 — Київському міському педагогічному училищу присвоєно ім'я Н. К. Крупської.
• 30 липня 1979 — Створено Київське педагогічне училище № 2.
• 11 травня 1985 — Створено Київське педагогічне училище № 3.
• 1988 — У Київському інституті удосконалення вчителів відкрито перші кафедри: суспільних дисциплін, початкового навчання, психології.
• 1991 — На базі Київського міського та обласного інститутів удосконалення вчителів створено Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів.
• 27 липня 1991 — Київському педагогічному училищу № 2 присвоєно ім'я К. Д. Ушинського.
• 17 грудня 1993 — Київському міжрегіональному інституту удосконалення вчителів присвоєно ім'я Б. Д. Грінченка.
• 1993 — На базі Київського міського педагогічного училища імені Н. К. Крупської створено Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
• 26 серпня 1994 — На базі Київського педагогічного училища № 2 імені К. Д. Ушинського створено Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського.
• 20 серпня 1995 — На базі Київського педагогічного училища № 3 створено Київський міський педагогічний коледж.
• 20 червня 2002 — Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Б. Д. Грінченка реорганізований у Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка[7].
• 22 серпня 2007 — Рішенням Київради затверджено Концепцію цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів м. Києва. До структури Університету ввійшли муніципальні педагогічні коледжі м. Києва: Київський міський педагогічний коледж при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київський педагогічний коледж імені К. Д. Ушинського, Київський міський педагогічний коледж.
• 1 вересня 2007 — На базі факультету післядипломної педагогічної освіти в структурі Університету створено Інститут післядипломної педагогічної освіти.
• Вересень 2008 — Розроблено та схвалено рішенням Вченої ради Концепцію розвитку Університету на 2008—2012 роки.
• 1 січня 2008 — У структурі Університету розпочинають діяльність: Інститут психології та соціальної педагогіки, Гуманітарний інститут, Інститут дошкільної, початкової та мистецької освіти, Університетський коледж.
• 20 травня 2008 — Відкрито новий навчальний корпус Університету по вул. Маршала Тимошенка, 13-Б.
• 1 вересня 2008 — У структурі Університету розпочав діяльність Інститут лідерства, освітнього законодавства і політики.
• 2008-2009 навчальний рік — Акредитовано 10 спеціальностей за IV рівнем (магістр).
• 8 жовтня 2009 — Рішенням Київради Київський міський педагогічний університет імені Б. Д. Грінченка перейменовано у Київський університет імені Бориса Грінченка. Зі зміною назви університет трансформувався від профільного педагогічного до багатопрофільного класичного.
• 17 вересня 2010 — ректор Університету В. О. Огнев'юк підписав Велику Хартію Університетів у м. Болонья (Італія).
• 30 березня 2010 — Державна акредитація комісія ухвалила рішення про акредитацію Київського університету імені Бориса Грінченка за IV рівнем.
• У 2010 Університет увійшов до рейтингу 200 найкращих вищих навчальних закладів України
• 22 серпня 2011 — урочисто відкрито пам'ятник Борису Дмитровичу Грінченку, споруджений коштом студентів, викладачів Університету та працівників освіти м. Києва за підтримки Київської міської державної адміністрації та Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
  

  Пам'ятник Борису Грінченку Відкрито 22 серпня 2011 р., з нагоди 20-річчя Незалежності України, пам'ятника Борису Дмитровичу Грінченку
• Грудень 2013 — ректорат Університету висловив свою громадянську позицію у відкритому зверненні до Президента та Верховної ради України, у якому засудив силовий розгін мирного протесту студентів на Євромайдані у Києві 30 листопада 2013 р. Звернення було поширене через засоби масової інформації та на сайті Університету.
• 2017 — університет перейшов на Нову освітню стратегію[8].
• 2018 — збірна футбольна команда університету здобула бронзу на Європейських студентських іграх в Коїмбрі (Португалія[9]).

В листопаді 2010 розпочалась реалізація соціального проекту «Київський університет імені Бориса Грінченка — киянам» (нині «З Києвом і для Києва»), яка була організована викладачами та студентами цього університету за підтримки голови КМДА О. П. Попова. Киянам пропонується відвідувати: мовні школи, клуби за інтересами, дискусії, консультації, тренінгові заняття; творчі гуртки, студії (хореографічні, образотворчі, вокальні, музичні), концертні програми, конкурси; оздоровчі програми, спортивні секції, змагання. Також безкоштовне отримання послуг в рамках даного проекту надається дітям бійців Операції об'єднаних сил тих, які загинули під час бойових дій в зоні АТО або в наслідок поранення; громадянам, які мають статус переселенця; ветеранам Другої світової війни; сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування; інвалідам; дітям із малозабезпечених сімей; дітям із багатодітних сімей (5 і більше осіб до 18 років).

30 січня 2011 в рамках цього проекту в залі Гуманітарного інституту цього університету вперше пролунала українською мовою опера «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі. Переклад здійснив Максим Стріха, завідувач кафедри перекладу цього університету.

При університеті створено хор студентів «Magnificat». Художній керівник — Юрченко Мстислав Сергійович.

Університет є підписантом Великої Хартії університетів; членом Міжнародної асоціації університетів, Європейської асоціації університетів, Європейської асоціації освіти дорослих.

Університет співпрацює з навчальними закладами США, Білорусі, Болгарії, Китаю, Франції, Ізраїлю, Німеччини, Італії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Іспанії, Швейцарії, Туреччини, Греції, Кіпру, Парагваю, Чехії.[10]

Взаємодіє зі Світовим Банком, Британською Радою, Альянсом USETI. Університет — учасник міжнародних проектів за підтримки Європейської Комісії: Сьомої рамкової програми на тему «Міжнародна науково-дослідницька мережа з вивчення та розробки нових технологій і методів для інноваційної педагогіки в галузі ІКТ, електронного навчання та міжкультурних компетентностей (IRNet)», програми «ТЕМПУС» на теми: «Розвиток системи вбудованих курсів за допомогою інноваційних віртуальних підходів для інтеграції дослідження, освіти і виробництва в Україні, Грузії, Вірменії (Desire)», «Освіта задля розвитку лідерства, інтелекту і таланту (ELITE)».

• Офіційний портал Київського університету імені Бориса Грінченка
• Студенти та викладачі поїдуть до Парижа
• Вікі Київського університету імені Бориса Грінченка