Йоахім Шепке
Густав Вільгельм Йоахім Шепке (нім. Gustav Wilhelm Joachim Schepke; 8 березня 1912, Фленсбург — 17 березня 1941, Північна Атлантика) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Йоахім Шепке | |
---|---|
нім. Gustav Wilhelm Joachim Schepke | |
| |
Народився |
8 березня 1912[1][2] Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія[3][4][2] |
Помер |
17 березня 1941 (29 років) Атлантичний океан[5] |
Країна | Німецький рейх |
Діяльність | солдат |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (28 березня 1933)[6] |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[2] |
Роки активності | з 1930 |
Військове звання | Капітан-лейтенант[7][6] |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Нагороди | |
Біографія
Почав кар'єру моряка у квітні 1930 року. Два роки плавав на крейсері. Як і Гюнтер Прін, потрапив на підводний флот в жовтні року 1935 року. Потім він 18 місяців був інструктором в торпедної школі Фленсбурга, а 29 жовтня 1938 року став командиром навчального підводного човна U-3, на якому здійснив 3 походи (всього 24 дні в морі). 3 січня 1940 року прийняв командування над U-19 і потопив 9 суден з сумарним тоннажем 15 715 брт.
30 травня 1940 року був направлений на U-100, новий човен типу VIIB. У першому поході з Кіля в Лор'ян потопив 6 суден загальним тоннажем 26 812 брт, і пошкодив одне судно.
Прославився у вересні 1940 року: у другому поході на U-100, який тривав 14 днів, в ніч з 21 на 22 вересня всього за три години він потопив 7 суден сумарним тоннажем 50 340 брт.
17 березня 1941 року під час атаки конвою HX 112 ПЧ U-100 протаранив британський есмінець «Венок» на 61 ° північної широти, 12 ° західної довготи. Майже всі члени екіпажу загинули, врятувались лише 6 матросів. Шепке, який перебував на капітанському містку, загинув на місці, будучи розчавленим між носом есмінця і приладами спостереження.
Всього за час бойових дій Шепке потопив 26 ворожих суден (153 677 брт) і пошкодив 4 кораблі (7 229 брт).
Звання
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1930)
- Морський кадет (9 жовтня 1930)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1932)
- Обер-фенріх-цур-зее (1 квітня 1934)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1934)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 червня 1936)
- Капітан-лейтенант (1 червня 1939)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест
- 2-го класу (1939)
- 1-го класу (27 лютого 1940)
- Нагрудний знак підводника (1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (24 вересня 1940)
- Дубове листя (№ 7; 1 грудня 1940) — третій кавалер у крігсмаріне.
- 6 разів відзначений у Вермахтберіхт
Бібліографія
В 1940 році написав книгу «Підводник сьогодні» (U-Boot-Fahrer von heute), яку ілюстрував власними малюнками.
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.75—76 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Дональд Макинтайр. Немецкие субмарины под прицелом английских эсминцев — Москва: Центрполиграф, 2010 — с.60 — ISBN 978-5-9524-4626-7
- Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха. — Смоленск: Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания). — 10 000 экз. — ISBN 5-88590-287-9
- Franz Führen: Kapitänleutnant Schepke erzählt, Wilhelm Köhler Verlag, Minden 1943
- Hans-Joachim Röll: Kapitänleutnant Joachim Schepke — Der kühnste Geleitzugkämpfer der U-Bootwaffe, FLECHSIG Verlag, 2009, ISBN 978-3881897822
Посилання
- Find a Grave — 1995.
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 206. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- http://www.uboat.net/men/schepke.htm
- http://www.uboatarchive.net/U-100A/U-100INT.htm
- https://uboat.net/boats/u100.htm
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Joachim_Schepke
- https://uboat.net/men/schepke.htm