Йоахім фон Зігрот
Йоахім Фердинанд Макс фон Зігрот (нім. Joachim Ferdinand Max von Siegroth; 25 грудня 1896, Оберлобендау — 2 травня 1945, Гальбе) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Йоахім фон Зігрот | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Joachim Ferdinand Max von Siegroth | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народився |
25 грудня 1896 Любятув, Ґміна Злотория, Злоторийський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща | |||||||||||||||||
| Помер |
2 травня 1945 (48 років) Гальбе | |||||||||||||||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німеччина | |||||||||||||||||
| Діяльність | поліцейський | |||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор | |||||||||||||||||
| Нагороди |
 Нарукавна стрічка «Мец 1944»
| |||||||||||||||||
_25Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_18Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
.jpg.webp)
Біографія
Учасник Першої світової війни. В 1921 році демобілізований, поступив на службу в поліцію. 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт, викладач військового училища. З серпня 1939 року — командир 3-го, з червня 1940 року — 1-го батальйону 122-го піхотного полку 50-ї піхотної дивізії. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також німецько-радянської війни. З 1 липня 1944 року — начальник 6-го училища кандидатів в офіцери в Меці. У вересні 1944 року очолив бойову групу, сформовану із особового складу училища. З 1 лютого 1945 року — командир 712-ї піхотної дивізії, яка билась на Одері в районі Кюстріна. В кінці квітня дивізія потрапила в Гальбський котел. Загинув у бою.
Звання
- Фанен-юнкер (11 серпня 1914)
- Лейтенант (18 лютого 1915)
- Обер-лейтенант поліції (18 лютого 1920)
- Гауптман поліції (30 червня 1926)
- Майор поліції (19 грудня 1933)
- Майор (1 жовтня 1935)
- Оберст-лейтенант (1 березня 1939)
- Оберст (1 лютого 1942)
- Генерал-майор (9 листопада 1944)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу (9 жовтня 1914)
- Ганзейський Хрест (Любек) (24 вересня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (24 жовтня 1918)
- Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня (жовтень 1919)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (12 червня 1940)
- Залізний хрест 1-го класу (22 червня 1940)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (15 листопада 1943)
- Нарукавна стрічка «Мец 1944»
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (18 жовтня 1944)
- дубове листя (№876; 9 травня 1945) — 878-й нагороджений (посмертно).
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.542 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945 – Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 705, ISBN 978-3-938845-17-2