Кароліна Пармська

Кароліна Пармська
італ. Carolina di Borbone-Parma
	Кароліна Пармська на портреті пензля Антона Граффа
Ім'я при народженні	Кароліна Марія Тереза Джузеппа Бурбон-Пармська
Псевдо	Кароліна Бурбон-Пармська
Народилася	22 листопада 1770; Парма, Герцогство Парма
Померла	1 березня 1804 (33 роки); Дрезден, Курфюрство Саксонія
Поховання	Гофкірхе, Дрезден
Країна	Герцогство Парма
Діяльність	аристократка
Титул	принцеса Саксонська
Конфесія	католицтво
Рід	Пармські Бурбони, Веттіни
Батько	Фердинанд I
Мати	Марія Амалія Австрійська
Брати, сестри	Людовик I (король Етрурії), Princess Maria Antonia of Parmad, Princess Maria Carlotta of Parmad і Prince Philippe Marie of Parmad
У шлюбі з	Максиміліан Саксонський
Діти	Амалія, Марія Фердинанда, Фрідріх Август, Клемент, Марія Анна, Йоганн, Марія Жозефа
Нагороди
	;
	Медіафайли у Вікісховищі;

Кароліна Пармська (італ. Carolina di Borbone-Parma), повне ім'я Кароліна Марія Тереза Джузеппа Бурбон-Пармська (італ. Carolina Maria Teresa Giuseppa di Borbone-Parma); 22 листопада 1770 — 1 березня 1804) — пармська принцеса з династії Бурбонів, донька герцога Парми Фердинанда I та австрійської ерцгерцогині Марії Амалії, дружина принца Саксонії Максиміліана, матір королів Саксонії Фрідріха Августа та Йоганна.

Біографія

Кароліна народилась 22 листопада 1770 року в Пармі. Вона була первістком в родині герцога Парми Фердинанда I та його дружини Марії Амалії Австрійської. Своє ім'я новонароджена отримала на честь хрещених батьків: двоюрідного діда Карла III, який в той час правив Іспанією, та можновладної бабусі Марії Терезії.

Згодом в сім'ї з'явилися двоє синів та ще чотири доньки.

Тітка Кароліни, Марія Крістіна описувала племінницю як вродливу, але меланхолійну дитину. Із братом Луїджі вони були улюбленками батьків.

Наприкінці 1780-х герцогська родина відвідала Саксонію. Кароліна мала змогу ближче познайомиться із саксонським принцом Максиміліаном, який до того часто бував в Італії, і, за свідченнями очевидців, закохалася в нього. Матір згодом дала дозвіл на цей шлюб, хоча Максиміліан і не був спадкоємцем престолу.

У віці 21 року Кароліна одружилася із 33-річним принцом Максиміліаном. Шлюбний контракт було підписано 22 квітня у Пармі. Вінчання відбулося 9 травня 1792 у Катедральному соборі Дрездена. Шлюб та життя Кароліни в Саксонії змальовуються щасливими та гармонійними. У подружжя народилося семеро дітей:

Амалія (1794—1870) — письменниця та композиторка, була таємно одружена, мала сина;
Марія Фердинанда (1796—1865) — дружина великого герцога Тоскани Фердинанда III, дітей не мала;
Фрідріх Август (1797—1854) — король Саксонії у 1836—1854 роках, був двічі одруженим, мав лише позашлюбного сина;
Клемент (1798—1822) — принц Саксонський, одруженим не був, дітей не мав;
Марія Анна (1799—1832) — дружина великого герцога Тоскани Леопольда II, мала трьох доньок;
Йоганн (1801—1873) —король Саксонії у 1854—1873 роках, був одруженим з Амалією Августою Баварською, мав дев'ятеро дітей;
Марія Жозефа (1803—1829) — дружина короля Іспанії Фердинанда VII, дітей не мала.

За три місяці після народження меншої доньки Кароліна померла від хвороби, яка перебігала з гарячкою. Її поховали у крипті придворної церкви палацу.[1]

Титули

22 листопада 1770 — 22 квітня 1792 — Її Королівська Високість Принцеса Кароліна Пармська;
22 квітня 1792 — 1 березня 1804 — Її Королівська Високість Принцеса Кароліна Саксонська.

Генеалогія

Єлизавета Шарлотта Орлеанська

Карл VI Габсбург

Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Філіп I

Луїза Єлизавета Французька

Франц I

Марія Терезія

Фердинанд I

Марія Амалія Австрійська

Кароліна

Примітки

Придворна церква Дрездену Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine. (англ.)

Література

Italo Farnetani, La Toscana dei Borbone culla della pediatria italiana e mondiale, «Accademia Maria Luisa di Borbone», Viareggio — Grafiche Ancora, 2014. ISBN 978-88-95407-23-4 (італ.)

Посилання

Парма (англ.)
Профіль на Geneall.net (нім.)
Профіль на Thepeerage.com (англ.)
Генеалогія Кароліни Пармської (англ.)
Генеалогія Максиміліана Саксонського (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Придворна церква Дрездену Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine. (англ.)