Йоганн Мікль

Учасник Першої світової війни, після закінчення якої вступив у австрійську армію. Після аншлюсу 13 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 10 листопада 1938 року — командир 42-го протитанкового дивізіону. Учасник Польської і Французької кампанії. З 10 грудня 1940 року — командир 7-го стрілецького полку 7-ї танкової дивізії. З 1 червня 1941 року — командир 155-го стрілецького полку (група «Мікль»), який був відправлений в Північну Африку. В грудні 1941 року недовго командував 90-ю легкою дивізією. З 15 березня 1942 по 25 січня 1943 року — командир 12-ї стрілецької бригади, потім — 25-го моторизованого полку. З 15 травня по 11 серпня 1943 року виконував обов'язки командира 11-ї танкової дивізії. З 13 серпня 1943 року — командир 392-ї піхотної дивізії, керував її формуванням і операціями на Балканах. 9 квітня 1945 року важко поранений в голову у бою з югославськими партизанами. Наступного дня помер у шпиталі.

• Лейтенант ландверу (1 серпня 1914)
• Обер-лейтенант (1 травня 1915)
• Гауптман (1 січня 1921)
• Майор (25 вересня 1928)
• Оберст-лейтенант (16 січня 1936)
• Оберст (1 червня 1940)
• Генерал-майор (1 березня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1944)

• Срібна медаль за хоробрість (Австро-Угорщина) — нагороджений двічі.
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (16 жовтня 1915)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (22 березня 1916)
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова з мечами (26 серпня 1916)
  • 2 срібних з мечами (20 січня 1917 і 24 січня 1918)
• Військовий Хрест Карла (8 вересня 1917)
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з п'ятьма смугами (10 березня 1918)
• Хрест «За відвагу» (Каринтія)
  • загальний (5 грудня 1919)
  • особливий (3 квітня 1920)
• Почесний громадянин міста Бад-Радкерсбург (1930)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (7 жовтня 1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 жовтня 1939)
  • 1-го класу (15 червня 1940)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі (24 вересня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (13 грудня 1941)
  • дубове листя (№205; 6 березня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (25 грудня 1941)
  • в сріблі
  • в золоті
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (22 липня 1942)
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
• Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія)
• Нарукавна стрічка «Африка» (1943)
• Військовий орден Залізного трилисника (Хорватія; 21 травня 1944)

В 1967 році на честь Мікля назвали казарми в Бад-Радкерсбурзі (Mickl-Kaserne).

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.167-168 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• BERGER., F & HABISOHN, CHR., Ritterkreuzträger aus Österreich und den K.U.K. Kronländern, Florian Berger, Wenen, 2006.
• KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
• MITCHAM JR., S. W., Rommel's Lieutenants, Praeger Security International, Westport, United States, 2007.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001