Штирія

Штирія (нім. Steiermark [ˈʃtaɪ.ɐmaʁk], бавар. Steiamårk, словен. Štajerska, хорв. Štajerska; угор. Stájerország) — федеральна земля на південному сході Австрії. Столиця і найбільше місто — Грац. За даними 2001 року населення землі становило 1,243 млн, що є 4-м показником серед земель Австрії. Межує на півдні зі Словенією (Корошка, Подравський регіон, Помурський регіон) .

Штирія

Steiermark
Герб Штирії Прапор Штирії
Адм. центр Грац
Найбільше місто Грац
Країна  Австрія[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці
Каринтія, Зальцбург, Верхня Австрія, Нижня Австрія, Бургенланд ?
Населення
 - повне 1.243.052 (2019) (4)
Площа
 - повна 16 392 км²
Висота
 - максимальна 200 м, 2995 м
 - мінімальна 200 м, 2995 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Вебсайт www.steiermark.at
ISO 3166-2 AT-6
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Штирія

Етимологія

Штирійська марка отримала свою назву від первісного місця правління династії Отакарів: міста Штайр, у сучасній Верхній Австрії. Німецькою мовою область все ще називається «Steiermark», тоді як українською мовою використовується латинська назва «Styria» — Штирія. Давній зв'язок між Штайром та Штирією очевидний також у їх майже однакових гербах, білій Пантері на зеленому тлі.

Географія
Околиці міста Мурау.

Площа землі 16 392 км², що є 2-м показником серед земель Австрії. На півночі Штирія межує із землями Верхня і Нижня Австрія, на сході — із землею Бургенланд, на півдні — зі Словенією і Каринтією, на заході — із Зальцбургом. Регіон, під назвою Нижня Штирія, до 1918 р. що входив до складу Штирійської коронної землі, на початок ХХІ сторіччя знаходиться на території Словенії.

Поділ

Штирія має поділ на декілька регіонів. Найбільшим є Верхня Штирія, яка простягається від північного кордону до Штирійського Рандгебірге на південь від борозни Мур-Мюрц. Західна Штирія лежить на південь і захід від Мура, а східна — на схід від Мура і на південь від Вехзеля і Альп Фішбахер. Між Східною і Західною Штирією лежить місто Грац. Інколи район столиці землі Грац і район Грац-Умгебунг згадуються як Mittelsteiermark. Ця область географічно не входить до складу ні Східної, ні Західної Штирії. Ця класифікація Штирії, згідно з якою велика частина Верхньої Штирії є більш західної, ніж Західна Штирія, іноді викликає плутанину серед неспеціалістів. Це відноситься до часу до Першої світової війни, коли Східна і Західна Штирія разом утворили «Середню Штирію», в той час як Нижня Штирія була змішаною мовною німецько-словенською територією зі столицею Марбург-ан-дер-Драу (словенський Марибор). Це сталося після закінчення Першої світової війни в Королівстві Югославії і сьогодні належить Словенії. Південна частина країни приблизно від лінії Дойчландсберг — Лейбніц — Бад Радкерсбург називається Зюдштайермарк і її не слід плутати з Нижньої Штирією. Проте, зазвичай (хочаб у Верхньої Штирії) як і раніше часто прирівнюють Südsteiermark до Untersteiermark по імені.

Рельєф

Практично вся площа Штирії порізана гірськими хребтами. У північній частині Штирії, на північ від річки Енс, розташовані гірські масиви східних Альп Дахштайн (2996 м), Камерґебірґе (2141 м), Ґримінґ (2351 м), Тотесґебірґе (Гохкастен, 2389 м), Пірга (2244 м) й Великий Бухштайн (2224 м). На схід від Енсу тягнуться північні відроги Північних Вапнякових Альп: гірські пасма Північно-Штирійських Альп (з масивами Райхенштайнських гір (2372 м), Гохшваба (2278 м) й Високого Фейча (1982 м)) та Нижньо-Австрійських Альп (Снігові Альпи (1904 м), Ракс (2000 м)). На південь від долини Енсу піднімаються гори, що належать до центральної зони Східних Альп: Таврські гори (Гохґолінґ (2863 м), Предиґтштуль (2543 м), Великий Безенштайн (2449 м) і Завкоґель (2418 м)). Місцевість між річками Мурою і Дравою здіймаються Каринтійсько-Штирійські Альпи (Айзенгут (2441 м), Цирбіцкоґель (2397 м), Америнґкоґель (2184 м)). На схід від річки Мура здіймаються Передні Альпи (Гохланч (1720 м), Вексель (1743 м) і Штулек (1783 м)), які плавно спускаються на схід до долини Раби.

Найзначнішими рівнинами й долинами Штирії є долина річки Мура, де знаходяться найбільші міста регіону — Грац, Леобен, Капфенберг, Брук-ан-дер-Мур, Кніттельфельд, Юденбург і Ляйбніц, а також долина Енса. У Штирії є багато печер.

Палеонтологічними дослідженнями на території краю займався відомий буковинський вчений-природознавець Карл Пенеке.

Річки й озера
Озеро в Штирії

У відношенні гідрографії вся Штирія належить до басейну річки Дунай, в який несуть свої води всі найголовніші річки країни. Найбільша річка Штирії — Муа, притока річки Драва. На заході країни в північному напрямі тече Енс, а на сході — Раба. У Штирії багато цілющих джерел.

Клімат

Клімат Штирії, при порівняно незначній площі, має велику різноманітність. Для гірських височин характерний суворіший, холодніший клімат, а родючі долини мають клімат помірніший, м'якший і навіть тепліший. Загалом, кліматичні умови в Штирії, вельми сприятливі для ведення сільського господарства.

Історія

До кінця Першої світової війни в Австро-Угорщині з 1867 року існувало набагато більше герцогство Штирія, ніж Коронна земля Австрійської імперії. Після розпаду Габсбурзької монархії у жовтні/листопаді 1918 року і Сен-Жерменського договору 1919 року Нижня Штирія належить Словенії.

Федеральна земля Штирія має площу 16 398,74 км ², що робить її другою за величиною провінцією Австрії — має 145 км зовнішній кордон із Словенією, що робить його — за винятком Відня — федеративною землею з найнижчою протяжністю кордону. Внутрішня межа з прилеглими федеральними землями становить 870 км.

Адміністративний поділ

Землю розділено на 12 округів та одне статусне місто.

Округи Штирії

Статусне місто

Округи

Природні пам'ятки

На території землі розташований національний парк Гезойзе.

Економіка

Економіка Штирії переживає період переорієнтації з промислового виробництва на сферу послуг. У останні декілька років через це в країні спостерігалося падіння чисельності населення. З іншого боку, в 2004 р. Штирія мала найбільший серед всіх земель Австрії показник економічного зростання — 3,8 %, головним чином, завдяки бурхливому розвитку Граца.

Див. також

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання
Верхня Австрія Нижня Австрія Нижня Австрія
Зальцбург Бургенланд
Каринтія Словенія Бургенланд
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.