Йоган Нестрой

Йоганн Непомук Нестрой народився у Відні. Його батько був придворним адвокатом. Йоганн відвідував шотландську гімназію, вивчав філософію і юриспруденцію, проте вже в цей час грав в аматорських театрах. У 1822 році став оперним співаком Віденського придворного театру, в 1823 році він перейшов в Амстердамський німецький театр. Пізніше був актором у Брно, Граці, Братиславі та Львові. Поступово він перейшов від оперної до театральній сцені. Пізніше пробує себе як драматург. У 1831 році він отримав від імпресаріо Карла Карла запрошення на роботу в театрі «Ан дер Він». Дуже швидко він підкорив серця віденців і став улюбленим народним актором. Найбільшого успіху він досяг з такими комедіями, як «Талісман», «Кавалер троянд», «В бельетажі і на першому поверсі». У 1823 Нестрой невдало одружився з розрахунку. Він все життя любив іншу жінку, співачку Мері Вайлер, яка подарувала йому двох дітей, і на яку він пізніше склав заповіт. З 1854 по 1860 Нестрой керував театром імені Карла в Леопольдштадті. Останні роки життя він провів у Граці і в Ішлі. Остання роль Нестроя — роль бурлаки в п'єсі «Злий дух Лумпацивагабундус».

• Friedrich der Prinz von Korsika (между 1822 и 1827)
• Der Zettelträger Papp (1827)
• Sieben/ Zwölf Mädchen in Uniform (1827)
• Die Verbannung aus dem Zauberreiche oder Dreißig Jahre aus dem Leben eines Lumpen (1828)
• Dreißig Jahre aus dem Leben eines Lumpen (1829)
• Der Einsilbige oder Ein dummer Diener seines Herrn (1829)
• Der Tod am Hochzeitstage oder Mann, Frau, Kind (1829)
• Der unzusammenhängende Zusammenhang (1830)
• Magische Eilwagenreise durch die Komödienwelt (1830)
• Zwei Schüsseln voll Faschingskrapfen (1831)
• Der gefühlvolle Kerkermeister oder Adelheid die verfolgte Wittib (1832)
• Nagerl und Handschuh oder Die Schicksale der Familie Maxenpfutsch (1832)
• Humoristische Eilwagenreise durch die Theaterwelt (1832)
• Zampa der Tagdieb oder die Braut von Gips (1832)
• Der konfuse Zauberer oder Treue und Flatterhaftigkeit (1832)
• Die Zauberreise in die Ritterzeit oder Die Übermütigen (1832)
• Genius, Schuster und Marqueur oder Die Pyramiden der Verzauberung (1832)
• Der Zauberer Februar oder Die Überraschungen (1833)
• Der Feenball oder Tischler, Schneider und Schlosser
• Der böse Geist Lumpazivagabundus oder Das liederliche Kleeblatt (1833)
• Robert der Teuxel (1833)
• Der Tritschtratsch (1833)
• Der Zauberer Sulphurelectrimagnetikophosphoratus und die Fee (1834)
• Müller, Kohlenbrenner und Sesseltrager oder Die Träume von Schale und Kern (1834)
• Das Verlobungsfest im Feenreiche oder Die Gleichheit der Jahre (1834)
• Die Gleichheit der Jahre (1834)
• Die Fahrt mit dem Dampfwagen (1834)
• Die Familien Zwirn, Knieriem und Leim oder Der Welt-Untergangs-Tag (1834)
• Weder Lorbeerbaum noch Bettelstab (1835)
• Eulenspiegel oder Schabernack über Schabernack (1835)
• Zu ebener Erde und erster Stock oder Die Launen des Glückes (1835)
• Der Treulose oder Saat und Ernte (1836)
• Die beiden Nachtwandler oder Das Notwendige und das Überflüssige (1836)
• Der Affe und der Bräutigam (1836)
• Eine Wohnung ist zu vermieten in der Stadt, Eine Wohnung ist zu verlassen in der Vorstadt, Eine Wohnung mit Garten ist zu haben in Hietzing (1837)
• Moppels Abenteuer im Viertel unter Wiener Wald, in Neu-Seeland und Marokko (1837)
• Das Haus der Temperamente (1837)
• Glück, Mißbrauch und Rückkehr oder Das Geheimnis des grauen Hauses (1838)
• Der Kobold oder Staberl im Feendienst (1838)
• Gegen Torheit gibt es kein Mittel (1838)
• Die verhängnisvolle Faschingsnacht (1839)
• Der Färber und sein Zwillingsbruder (1840)
• Der Erbschleicher (1840)
• Die zusammengestoppelte Komödie (1840)
• Der Talisman (1840)
• Das Mädl aus der Vorstadt oder Ehrlich währt am längsten (1841)
• Einen Jux will er sich machen (1842, пізніше багаторазово перероблювалася, включаючи п'єси Т.Вайлдера, переробку Т.Стоппарда «У метушні», 1981, и прославлений мюзікл Дж. Хермана Гелло, Доллі!, 1964, фільм 1969)
• Die Ereignisse im Gasthofe (1842)
• Die Papiere des Teufels oder Der Zufall (1842)
• Liebesgeschichten und Heiratssachen (1843)
• Das Quodlibet verschiedener Jahrhunderte (1843)
• Nur Ruhe! (1843)
• Eisenbahnheiraten oder Wien, Neustadt, Brünn (1844)
• Hinüber Herüber (1844)
• Der Zerrissene (1844)
• Die beiden Herren Söhne (1845)
• Das Gewürzkrämerkleeblatt oder Die unschuldigen Schuldigen (1845)
• Unverhofft (1845)
• Der Unbedeutende (1846)
• Zwei ewige Juden und Keiner (1846)
• Der Schützling (1847)
• Die schlimmen Buben in der Schule (1847)
• Martha oder Die Mischmonder Markt-Mägde-Mietung (1848)
• Die Anverwandten (1848)
• Freiheit in Krähwinkel (1848)
• Lady und Schneider (1849)
• Judith und Holofernes (1849)
• Der alte Mann mit der jungen Frau (1849)
• Höllenangst (1849)
• Sie sollen ihn nicht haben oder Der holländische Bauer (1850)
• Der holländische Bauer (1850)
• Karikaturen-Charivari mit Heiratszweck (1850)
• Alles will den Propheten sehen (1850)
• Verwickelte Geschichte (1850)
• Mein Freund (1851)
• Der gemütliche Teufel oder Die Geschichte vom Bauer und der Bäuerin (1851)
• Kampl
• Heimliches Geld, heimliche Liebe (1853)
• Theaterg'schichten durch Liebe, Intrige, Geld und Dummheit (1854)
• Nur keck! (1856)
• Umsonst (1857)
• Tannhäuser (1857)
• Ein gebildeter Hausknecht
• Zeitvertreib (1858)
• Lohengrin (1859)
• Frühere Verhältnisse (1862)
• Häuptling Abendwind oder Das greuliche Festmahl (1862)

Нестрой — один з творців австрійського національного театру, його вплив відчутно на австрійській сцені аж до нинішнього часу. Премія його імені (вручається з 2000 р. в кількох номінаціях) — найбільш відома з театральних нагород в Австрії (див.:http://www.nestroypreis.at/). Драми Нестроя йшли в дореволюційній Росії. П'єса «Кавалер троянд» на основі його драми «Einen Jux will er sich machen» в московському драматичному театрі на Малій Бронній (2006, постановка Роману Самгіна) стала помітним явищем в житті столичного театру останніх років. Іменем Нестроя названі станція метро площа у Відні. Зображений на австрійській поштовій марці 1962 року та пам'ятній монеті номіналом 20 австрійських шилінгів 2001 року випуску.

• Harding L.V. The dramatic art of Ferdinand Raimund and Johann Nestroy. A critical study. The Hague: Mouton, 1974
• Riedl G. Johann Nestroy: Bilder aus einem Theaterleben. Wien: Lehner, 2006