Брно

Брно (чеськ. Brno, нім. Brünn, лат. Bruna) — місто в Чехії, історичний центр Моравії. Друге за розміром місто країни після Праги. Станом на грудень 2009 року населення міста становило 405 337 осіб. Адміністративний центр Південноморавського краю, а також резиденція Конституційного суду Чеської Республіки, Верховного суду, Вищого адміністративного суду, Верховної прокуратури й омбудсмена[5][6]. Брно також є важливим освітнім центром Чехії, оскільки у ньому на 34 кафедрах 13 університетів навчається понад 89 тисяч студентів (станом на 09.02.2011 р.).[1]

Брно
Brno

Герб Брна Прапор Брна
Вид на Брно
Вид на Брно
Основні дані
49°12′ пн. ш. 16°37′ сх. д.
Країна Чехія
Регіон Південноморавський край
Столиця для Південноморавський край, Брно-околиця, Брно-місто, Land of Moraviad, Q11343779?, Moravian-Silesian countryd, маркграфство Моравія, Моравія і Південноморавський край

Межує з

— сусідні нас. пункти
Popoviced, Popůvkyd, Mokrá-Horákovd, Moravanyd, Šlapaniced, Vranovd, Otmarovd, Troubskod, Rebešoviced, Rozdrojoviced, Veverská Bítýškad, Sokolniced, Jinačoviced, Bílovice nad Svitavoud, Českád, Veverské Kníniced, Модрицеd, Lelekoviced, Chudčiced, Ostrovačiced, Ostopoviced, Moravské Kníniced, Ochoz u Brnad, Podolíd, Kaniced, Kobylniced, Hvozdecd ?
Поділ
  • 29 районів[1]
  • Засновано 1243
    Перша згадка 1091[2]
    Площа 230,22 км²
    Населення 382 405 (2021)
    · густота 1 761 осіб/км²
    Висота НРМ 190-479  м
    Водойма Свраткаd, Світава
    Міста-побратими Відень 1998
    Санкт-Пельтен 1991
    Лідс 2003
    Лейпциг 1973
    Штутгарт 1989
    Ренн 1965
    Пловдив 1989
    Познань 1966
    Утрехт 1993
    Воронеж 1968[3]
    Оденсе [4]
    Каунас 1994
    Даллас 1991
    Харків 2007
    Телефонний код (+420) 542
    Часовий пояс +1
    Номери автомобілів B
    Код LAU (NUTS) CZ582786
    GeoNames 3078610
    OSM r438171 ·R
    Поштові індекси 600 00 – 650 00
    Міська влада
    Мер міста Петр Вокршал
    Вебсайт www.brno.cz
    Мапа


     Брно у Вікісховищі

    Географія

    Брно розташоване на південному сході Чехії, у місці злиття річок Світава і Свратка, у долині струмків Веверка, Понавка та Річка. Протяжність Світави в межах міста приблизно 13 км, Свратки — 29 км[7]. Ширина міста зі сходу на захід становить 21,5 км, загальна площа приблизно 230 км². В північно-західній частині міста є водосховище Kninicky Dam Lake, збудоване на річці Свратка, яке є місцем масового відпочинку мешканців.

    Брно оточують лісисті пагорби з трьох сторін; істотна частина області міста вкрита лісом, близько 6 379 га, що становить приблизно 28 % загальної площі міста. Завдяки його розташуванню на межі Південноморавської рівнини та Чесько-Моравської височини, місто має помірний клімат.

    Перепад висот в межах міста становить від 190 до 425 метрів на рівню моря. Найвища точка — пагорб Kopeček.

    Клімат

    Середня температура міста становить +9,4 °C/+48.9 °F, середньорічна кількість опадів становить близько 505 мм, число днів з опадами за рік становить 150, середньорічне сонячне світло становить 1 771 годину, переважливий напрям вітру — північно-західний.

    Місяцьсічлютберквітрачерлипсервержовлисгру
    Температура (°C) −2.5−0.33.89.013.917.018.518.114.39.13.5−0.6
    Температура (°F) 27.531.438.848.257.062.665.364.657.748.438.330.9
    Опади (мм) 24.623.824.131.561.072.263.756.237.630.737.427.1
    Тривалість сонячного світіння (год) 45.371.6121.5169.1219.1221.0234.9217.9161.9124.051.340.1

    Історія

    Територія, яку займає місто Брно, була заселена починаючи з V ст. Першим письмовим джерелом, у якому є згадка про місто, датована 1091 роком — належить Богемським хронікам Козьми Празького[8]. Про походження назви міста є кілька версій. Згідно з першою, назва походить від слов'янського дієслова «брніті» (обороняти, зміцнювати); згідно з іншою — від слова «пагорб»; відповідно до третього — це перекручена назва кельтського городища Ебуродунон.

    Наприкінці XII ст. місто стає центром удільного князівства Пржемисловичів (назва Брна в цю епоху — Бржетиславський град); в 1243 — отримує права вільного імперського міста, а в кінці XIII ст. — стає резиденцією маркграфів моравських. З XIV ст. питання місцевого самоврядування стали вирішуватись моравськими земськими сеймами, що проводилися в Брні кожні два роки.

    Під час повстання гуситів місто залишилося вірним королю. У 1454, королем Ладиславом Погробеком із міста були вигнані всі євреї. Перебуваючи у власності Габсбургів (1526—1918), Брно стає економічним і культурним центром Моравії (сприятливо вплинуло на розвиток Брна його вигідне географічне розташування; в місті щорічно проводилися міжнародні ярмарки). Місто, як столиця Моравії, підтримало Станове повстання 1619 року. Під час Тридцятирічної війни Брно двічі (у 1643 і 1645) зазнало облоги шведськими військами; не піддалося місто і прусським військам (1742). У 1777 Брно стало центром єпископства. Місто мало важливе оборонне значення аж до середини XIX ст. Шпілберзька фортеця (чеськ. Špilberk) в Брні була однією з найвідоміших в'язниць Австро-Угорщини (проіснувала до 1858).

    У 1805 році Брно піддалось облозі наполеонівських військ. Після перемоги у битві під Аустерліцом, Наполеон наказав знищити фортифікаційні укріплення міста. В результаті цього донині залишилась лише одна міська брама із семи, які були колись.

    У XIX ст. відбулося становлення промисловості Брна; місто стало одним з найважливіших центрів робітничого руху в Чехії. Так, наприклад у 1839 році було запущено залізничне сполучення з Віднем, у 1846 році запрацювало вуличне газове освітлення, у 1847 — запущено телеграфний зв'язок з Віднем, а у 1869 — на вулиці міста виїхав перший кінний трамвай (з 1900 — електрифікований).

    У 1899 Брно отримало і свій університет — Технологічний. У 1918 місто увійшло до складу Чехословаччини. Зазнало сильних руйнувань в роки другої світової війни, в основному від бомбардувань англо-американською авіацією. Звільнене 26 квітня 1945 військами 2-го Українського фронту під час Братиславсько-Брновської наступальної операції. Після 1945 року, через декрети Бенеша більшість німців було депортовано, а їхнє майно — конфісковане.

    27 вересня 2009 року Брно відвідав Бенедикт XVI. Це був перший в історії візит Папи Римського до цілого краю.

    Населення

    За офіційними даними CSU гендерний склад населення Брна в 2010 році становив[1]:

    • Чоловіки: 178 429 (48,04 %);
    • Жінки: 192 970 (51,96 %).

    Співвідношення населення за віком[1]:

    • до 14 років: 47 751 (12,9 %);
    • 15-64 років: 258 584 (69,6 %);
    • понад 65 років: 65 064 (17,5 %).
    Брно: демографічний розвиток від 1389 до 2000

    1389 1645 1850 1900 1919 1925 1937 1940 1950 1970 1990 2000

    8,400 4,500 49,460 138,000 221,545 242,401 289,326 238,204 284,670 335,701 391,979 383,034

    Економіка

    Наразі Брно є одним з головних економічних центрів Чехії. Найважливіша галузь — важке машинобудування. Розвинуті хімічна та поліграфічна промисловість, виробництво верстатів, турбін, сільськогосподарських машин (тракторобудівний завод Zetor чеськ. Zetor) та електротехнічних виробів; випускаються і точні прилади. Текстильна, харчова, цементна промисловість. Деревообробка та виробництво меблів.

    Брно — місце проведення Міжнародних промислових ярмарків (перша відбулася в 1926, площа виставкової території — понад 500 тис. м ²); тут мають місце також Міжнародні Туристична, Фінансова та інші ярмарки. Брно — великий залізничний вузол (перший поїзд прийшов в Брно в 1839, в 1990-х, після тривалих дискусій, розпочато проєкт з перенесення залізничного вокзалу Брна на 800 м на південь, а до 2017 року повинна закінчитися повна реконструкція залізничного вузла). — Брно іноді називають «Чеським Манчестером».

    Іноді також місто називають технологічним інкубатором за те, що тут будуються нові інноваційні та високотехнологічні підприємства. Створено три основних промислових зони[1]:

    • Брненська промислова зона — Черновіцька тераса (BPZ-ČT);
    • Чеський технологічний парк Брно;
    • Європойнт Брно.

    Брненська промислова зона — Черновіцька тераса (BPZ-ČT)

    Виникла на початку XX століття. Займає площу приблизно 200 га. Розташована у південній частині Брна у безпосередній близькості до міжнародного аеропорту Брно-Туржани, неподалік від автодоріг D1 та D2 (європейські дороги E50 та E65 відповідно). Ця зона є однією із найбільших та найпотужніших у Чехії[1]. Проєкт розроблений у 2002 році місцевим проєктним ательє URBI s.r.o[9]. Переважна частина зони передбачена для потужних інвесторів, які здатні інвестувати у розвиток понад 100 млн крон. Зараз у Черновіцькій терасі мають свої заводи такі великі міжнародні підприємства, як:

    • Honeywell, s. r. o. — виробництво систем живлення будинків;
    • Carclo Technical Plastics — Brno, s. r. o. — виробництво пластикових компонентів для електрообладнання;
    • Daikin Device Czech Republic, s. r. o. — з 2005 року функціонує завод по виробництву кондиціонерів;
    • Daido Metal — з 2006 року виробляє компоненти до автомобілів;
    • Nitto Denko Czech — з 2008 року випускає поляризаційну плівку;
    • Bomar — відкрито завод по виробництву деревообробних верстатів[10].

    Транспорт

    В місті існує аеропорт «Туржани» (чеськ. Tuřany). Місто обслуговує аеропорт «Туржани» (чеськ. Tuřany / Letiště Brno-Tuřany). У 2007, найпопулярнішими напрямками були: Лондон, Прага, Жирона (Іспанія) і Москва, на які довелося близько 168 тис. осіб.

    Місто розташоване на стику основних автомагістралей D1 до Праги й D2 до Братислави (Словаччина). Через місто також проходить європейський маршрут E 50.

    Культура

    В місті розташований Моравський музей — другий за величиною і другий найстаріший музей у Чехії.

    Спорт

    У місті розташований найсучасніший автодром Чехії Брно, на якому щороку проходить етап чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP та інші менш відомі змагання з авто- та мотоспорту.[11]

    Відомі люди

    Цікаві факти

    У Брні щороку проводяться змагання з мотоспорту серії MotoGP, фестиваль феєрверків Ignis Brunensis, який збирає до 180 тисяч відвідувачів на день[12] та багато інших культурних та спортивних заходів.

    На честь міста названо астероїд головного поясу 2889 Брно, а також англійський ручний кулемет часів II Світової війни Bren (ZGB-33) (назва походить від двох місць виготовлення зброї Брно та Енфілд)[13].

    Див. також

    Примітки

    Джерела

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.