Брно

Брно розташоване на південному сході Чехії, у місці злиття річок Світава і Свратка, у долині струмків Веверка, Понавка та Річка. Протяжність Світави в межах міста приблизно 13 км, Свратки — 29 км[7]. Ширина міста зі сходу на захід становить 21,5 км, загальна площа приблизно 230 км². В північно-західній частині міста є водосховище Kninicky Dam Lake, збудоване на річці Свратка, яке є місцем масового відпочинку мешканців.

Брно оточують лісисті пагорби з трьох сторін; істотна частина області міста вкрита лісом, близько 6 379 га, що становить приблизно 28 % загальної площі міста. Завдяки його розташуванню на межі Південноморавської рівнини та Чесько-Моравської височини, місто має помірний клімат.

Перепад висот в межах міста становить від 190 до 425 метрів на рівню моря. Найвища точка — пагорб Kopeček.

Територія, яку займає місто Брно, була заселена починаючи з V ст. Першим письмовим джерелом, у якому є згадка про місто, датована 1091 роком — належить Богемським хронікам Козьми Празького[8]. Про походження назви міста є кілька версій. Згідно з першою, назва походить від слов'янського дієслова «брніті» (обороняти, зміцнювати); згідно з іншою — від слова «пагорб»; відповідно до третього — це перекручена назва кельтського городища Ебуродунон.

Наприкінці XII ст. місто стає центром удільного князівства Пржемисловичів (назва Брна в цю епоху — Бржетиславський град); в 1243 — отримує права вільного імперського міста, а в кінці XIII ст. — стає резиденцією маркграфів моравських. З XIV ст. питання місцевого самоврядування стали вирішуватись моравськими земськими сеймами, що проводилися в Брні кожні два роки.

Під час повстання гуситів місто залишилося вірним королю. У 1454, королем Ладиславом Погробеком із міста були вигнані всі євреї. Перебуваючи у власності Габсбургів (1526—1918), Брно стає економічним і культурним центром Моравії (сприятливо вплинуло на розвиток Брна його вигідне географічне розташування; в місті щорічно проводилися міжнародні ярмарки). Місто, як столиця Моравії, підтримало Станове повстання 1619 року. Під час Тридцятирічної війни Брно двічі (у 1643 і 1645) зазнало облоги шведськими військами; не піддалося місто і прусським військам (1742). У 1777 Брно стало центром єпископства. Місто мало важливе оборонне значення аж до середини XIX ст. Шпілберзька фортеця (чеськ. Špilberk) в Брні була однією з найвідоміших в'язниць Австро-Угорщини (проіснувала до 1858).

У 1805 році Брно піддалось облозі наполеонівських військ. Після перемоги у битві під Аустерліцом, Наполеон наказав знищити фортифікаційні укріплення міста. В результаті цього донині залишилась лише одна міська брама із семи, які були колись.

У XIX ст. відбулося становлення промисловості Брна; місто стало одним з найважливіших центрів робітничого руху в Чехії. Так, наприклад у 1839 році було запущено залізничне сполучення з Віднем, у 1846 році запрацювало вуличне газове освітлення, у 1847 — запущено телеграфний зв'язок з Віднем, а у 1869 — на вулиці міста виїхав перший кінний трамвай (з 1900 — електрифікований).

У 1899 Брно отримало і свій університет — Технологічний. У 1918 місто увійшло до складу Чехословаччини. Зазнало сильних руйнувань в роки другої світової війни, в основному від бомбардувань англо-американською авіацією. Звільнене 26 квітня 1945 військами 2-го Українського фронту під час Братиславсько-Брновської наступальної операції. Після 1945 року, через декрети Бенеша більшість німців було депортовано, а їхнє майно — конфісковане.

27 вересня 2009 року Брно відвідав Бенедикт XVI. Це був перший в історії візит Папи Римського до цілого краю.

За офіційними даними CSU гендерний склад населення Брна в 2010 році становив[1]:

• Чоловіки: 178 429 (48,04 %);
• Жінки: 192 970 (51,96 %).

Співвідношення населення за віком[1]:

• до 14 років: 47 751 (12,9 %);
• 15-64 років: 258 584 (69,6 %);
• понад 65 років: 65 064 (17,5 %).

Наразі Брно є одним з головних економічних центрів Чехії. Найважливіша галузь — важке машинобудування. Розвинуті хімічна та поліграфічна промисловість, виробництво верстатів, турбін, сільськогосподарських машин (тракторобудівний завод Zetor чеськ. Zetor) та електротехнічних виробів; випускаються і точні прилади. Текстильна, харчова, цементна промисловість. Деревообробка та виробництво меблів.

Брно — місце проведення Міжнародних промислових ярмарків (перша відбулася в 1926, площа виставкової території — понад 500 тис. м ²); тут мають місце також Міжнародні Туристична, Фінансова та інші ярмарки. Брно — великий залізничний вузол (перший поїзд прийшов в Брно в 1839, в 1990-х, після тривалих дискусій, розпочато проєкт з перенесення залізничного вокзалу Брна на 800 м на південь, а до 2017 року повинна закінчитися повна реконструкція залізничного вузла). — Брно іноді називають «Чеським Манчестером».

Іноді також місто називають технологічним інкубатором за те, що тут будуються нові інноваційні та високотехнологічні підприємства. Створено три основних промислових зони[1]:

• Брненська промислова зона — Черновіцька тераса (BPZ-ČT);
• Чеський технологічний парк Брно;
• Європойнт Брно.

В місті розташований Моравський музей — другий за величиною і другий найстаріший музей у Чехії.

У місті розташований найсучасніший автодром Чехії Брно, на якому щороку проходить етап чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP та інші менш відомі змагання з авто- та мотоспорту.[11]

• Франц фон Піллерсдорф (1786—1862) — австрійський державний діяч
• Вінсент Серсавій (1802—1853) — український композитор чеського походження.
• Гомперц Теодор (1832—1912) — німецький дослідник античної культури
• Франц Кікаль  (?—1917) — командант легіону УСС
• Карл Квапіль — командир Другої Коломийської бригади УГА.
• Артур Еріх Гаас (1884—1941) — австрійський фізик.
• Еріх Вольфганг Корнгольд (1897—1957) — австрійський композитор та піаніст, автор музики до кінофільмів.
• Карел Гегер (1909—1977) — чехословацький актор театру, кіно та телебачення.
• Олег Сус (1924—1982) — чеський літературознавець і критик.
• Антонін Бартонєк (1926—2016) — чеський класичний філолог, доктор наук, професор.
• Зденєк Нойбауер (нар. 1942) — чеський філософ та біолог.
• Владімір Коколя (нар. 1956) — чеський художник та графік.
• Мілан Огнисько (нар. 1965) — чеський поет і редактор.

У Брні щороку проводяться змагання з мотоспорту серії MotoGP, фестиваль феєрверків Ignis Brunensis, який збирає до 180 тисяч відвідувачів на день[12] та багато інших культурних та спортивних заходів.

На честь міста названо астероїд головного поясу 2889 Брно, а також англійський ручний кулемет часів II Світової війни Bren (ZGB-33) (назва походить від двох місць виготовлення зброї — Брно та Енфілд)[13].

• 290 Бруна, 2889 Брно — астероїди, названі на честь міста.

• Л. Бабота Брно // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• Офіційний туристичний сайт міста
• детальна інтерактивна карта Брна^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Фотополювання. Брно
• Брно, Чехія