Йолкін Петро Васильович

Йо́лкін Петро Васильович (*5 червня 1946 року, присілок Шудья) — удмуртський живописець, народний художник Удмуртії (1987) та Росії (1996), лауреат премії Комсомолу Удмуртії (1976) та Державної премії Удмуртії (1982), член Спілки художників Росії (1975).

Йолкін Петро Васильович
Ёлкин Пётр Васильевич
Народився	5 червня 1946(1946-06-05) (75 років) присілок Шудья
Громадянство	СРСР  Росія
Жанр	портрети, натюрморти

Народився Петро Васильович у присілку Шудья Зав'яловського району Удмуртії. Навчався на художньо-графічному факультеті Удмуртського державного педагогічного інституту (1964–1969) у Рема Тагірова. У 1976–1979 роках навчався у творчій майстерні Академії художників СРСР у А. П. та С. П. Ткачевих. З 1974 року був учасником зональних, всеросійський та всесоюзних виставок, а також виставок радянського образотворчого мистецтва у ФРН (1979), Чехословаччині (1980), В'єтнаму (1984). З 1992 року — голова правління Спілки художників Удмуртії, у 1983–1991 роках — член комітету допомоги країнам Азії та Африки, у 1990 році — депутат Верховної ради Удмуртії.

"Материнські думи", 1978

Йолкін працює у всіх жанрах живопису. Його портрети відрізняються психологізмом, увагою до зображення навколишнього середовища на портретах («Ветерани війни і праці А. Ф. та П. Г. Турцеві», 1975; «Удмуртський етнограф В. Є. Владикін», 1978; «Поет-фронтовик Н. С. Байтеряков», 1987). В кольоровій гаммі переважають соковиті та насичені тони («Сутінки», 1974; «Настанови», 1978; «Материнські думи», 1978). Для натюрмортів характерна тепла кольорова гамма («Мед і стільники», 1974; «У майстерні художника», 1977). Найкращі пейзажі відрізняються простотою мотиву, свіжістю почуттів («Туманний ранок», 1985; «Весняний ліс», 1986, «Квітуча галявина», 1993). Графічні роботи — малюнки, офорти та акварелі, виконані під час зарубіжних поїздок, свідчать про вміння через невелику кількість деталей передати характер країни.

Нагороджений дипломом Академії художників СРСР (1980).