Йоргос Сеферіс

1921
Йоргос Сеферіс
Γιώργος Σεφέρης
Фото 1963 року
Ім'я при народженні Гіоргос Стеліану Сеферіадіс
Псевдо Гіоргос Сеферіс
Народився 29 лютого (13 березня) 1900(1900-03-13)
Ізмір
Помер 20 вересня 1971(1971-09-20) (71 рік)
Афіни
Поховання Перше афінське кладовище
Громадянство Греція
Національність греки
Місце проживання Паґраті[1]
Діяльність поет, дипломат
Alma mater Університет Париж I Пантеон-Сорбонна
Мова творів грецька[2], французька і англійська
Роки активності 1921–1967
Magnum opus Q15113534?
Батько Stilianos Seferiadisd
Мати Despo Tenekidid
Брати, сестри Ioanna Tsatsosd і Angelos Seferiadisd
У шлюбі з Maro Seferid
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (1963)
 Йоргос Сеферіс у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Йоргос Сеферіс (грец. Γιώργος Σεφέρης), справжнє прізвище Сеферіадіс[3] (грец. Σεφεριάδης; 29 лютого (13 березня) 1900(19000313), Ізмір — 20 вересня 1971, Афіни) — професійний дипломат та одночасно один з найвидатніших поетів новогрецької літератури, лавреат Нобелівської премії з літератури 1963 року.

Біографія

Народився у родині професора, викладача Афінського університету Стеліоса Сеферіадіса — найкращого перекладача Байрона новогрецькою мовою — та Деспіни Тенекіді. 1914 року родина переїхала до Афін, де Гіоргос закінчив гімназію. 1918 року батька запросили до Парижа, Гіоргос поїхав разом з ним та вступив на юридичний факультет Сорбонни. У Франції з'являються перші вірші французькою, а також Сеферіс пише дімотікою та катаревусою.

Після турецької окупації 1922 року і різанини в Смірні (нині Ізмір) разом з іншими біженцями переселився до Афін. 1924 року Гіоргос завершив роботу над дисертацією, додатково рік навчався в Лондоні. Того ж року розпочав роботу у Міністерстві закордонних справ Греції, в 1930-х служив консулом в Албанії, згодом — прес-атташе МЗС Греції. 1936 року одружився з Марією Зану. Із початком Другої світової війни та окупації Балканського півострова знаходився у вигнанні разом із урядом на Криті, надалі в Єгипті, Південній Африці й Італії. Повернувся на батьківщину лише 1950 року.

Впродовж 1951–1953 років Сеферіс служив у Лондоні першим радником посольства Греції, від 1953 по 1956 рік — послом у Лівані, Сирії, Йорданії, Іраку. В період 1956–1957 років Сеферіс був представником Греції в ООН. 1962 року був удостоєний ступеня доктора філософії Кембриджського університету і премії «Фойл» за поетичні твори.

Помер 1971 року. Похований на Першому афінському кладовищі.

Нобелівська премія

1963 року Гіоргосу Сеферісу була присуджена Нобелівська премія з літератури «за видатні ліричні твори, натхненні почуттям глибокої шани до часів давніх еллінів».[4] Сеферіс став першим греком, який був удостоєний цієї високої нагороди (наступним був Одісеас Елітіс, який став Нобелівським лауреатом 1979 року).

Роль, яку відіграв поет у відродженні новогрецької літератури у XX столітті, була вирішальною при прийнятті рішення Нобелівським комітетом. Проте у своєму виступі Сеферіс вирішив наголосити саме на своїй громадській позиції та власній гуманістичній філософії:

«Дорогою до Фів Едіп натрапив на Сфінкса і дав відповідь на загадку останнього: «Людина». Це єдине звичайне слово знищило чудовисько. Нині ж маємо багато монстрів, яких необхідно знищити. Тож поміркуймо над власною едіповою відповіддю.»[5]

Із встановленням у Греції 1967 року режиму військової диктатури «чорних полковників» поет відмовився друкуватися на батьківщині.

Основні твори
Бюст Йоргоса Сеферіса в Афінах, встановлений навпроти Міністерства закордонних справ
  • «Строфи» (1931)
  • «Водойма» (1932)
  • Поема «Міфічні історії» (1936)
  • «Зошит вправ» (1940)
  • «Бортовий журнал» (1940)
  • «Бортовий журнал II» (1944)
  • «Кіхлі» (1947)
  • «Бортовий журнал III» (1955)
  • «Три таємничі поеми» (1966)

Переклади українською
  • [Вірші] // Всесвіт, 1966, № 6, с. 101-07.
  • Сеферис Йоргос. Вибране: поезії й літературно-критичні статті. / Упорядкування О. Пономарів, А. Савенко.; переднє слово А. Савенко, Т. Чернишова; переклади А. Савенко, І. Бетко та ін. — К. : Журнал «Всесвіт», 2013.

Примітки
  1. https://www.news247.gr/afieromata/fotografizontas-tis-geitonies-ton-poiiton.6259634.html
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Щодо імені, то в україно- та російськомовних джерелах трапляються ще два варіанти: традиційний Георгос та фонетичний Йоргос.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 10 червня 2009.
  5. http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1963/seferis-speech.html

Джерела
  • Біографія письменника.[недоступне посилання з липня 2019]
  • Сеферис Йоргос. Вибране: поезії й літературно-критичні статті. / Упорядкування О. Пономарів, А. Савенко; переднє слово А. Савенко, Т. Чернишова; переклади А. Савенко, І. Бетко та ін. — К. : Журнал «Всесвіт», 2013. — ISBN 978-966-8439-32-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.