Йордан Венедіков
Йордан Венедіков (болг. Йордан Тимотеев Венедиков; нар. 15 січня 1871, Баня — пом. 7 листопада 1957, Софія) — болгарський генерал, історик та публіцист.
| Йордан Венедіков | |
|---|---|
| болг. Йордан Тимотеев Венедиков | |
 | |
| Народився |
15 січня 1871 Баня |
| Помер |
7 листопада 1957 (86 років) Софія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Національність | болгари |
| Діяльність | генерал, історик та публіцист |
| Alma mater | Вище військове училище Його Княжої Високості |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна, Друга Балканська війна і Перша світова війна |
| Військове звання | генерал-майор |
| Діти | Petko Venedikovd |
| Автограф |
.svg.png.webp) |
Біографія
Народився 15 січня 1871 в селі Баня у багатодітній сім'ї. Після 1878 його сім'я переїхала до столиці новоствореного Князівства Болгарії — Софії, де його батько відкрив майстерню з виготовлення мила та свічок. З 1865 навчався в Першій Софійській чоловічій середній школі.
25 серпня 1889 вступив у Вище військове училище Його Княжої Високості в Софії, якие закінчив в 1892 з відзнакою. 2 серпня отримав звання лейтенанта.
У 1895 став членом Македонського комітету.
У 1908 закінчив військову академію в Турині (Італія) і в тому ж році служив ад'ютантом Кавалерійської інспекції, а з 1911 був командиром ескадрону в 1-му кавалерійському полку. Брав участь у двох війнах як командир ескадрильї.
Під час Першої світової війни (1915–1918) був командиром 4-го кавалерійського полку. 16 березня 1917 був призначений командиром 1-ї бригади оборони болгарського узбережжя Егейського моря.
Помер у своєму будинку 7 листопада 1957 в Софії.
Нагороди
Бібліографія
- Венедиков, Й, Петър Дървингов, Буквар от 1895 г. за възрастни хора, 1899
- Венедиков, Й, Петър Дървингов, Читанка от 1895 г. за възрастни хора, 1899
- Венедиков, Й, Петър Дървингов, Нравоучения — 1895 г. за възрастни хора, 1899
- Венедиков, Й, История на Сръбско-българската война (1885 г.) По най-нови източници и неиздавани документи, София, 1910 г, 413 с.
- Венедиков, Й, Войните за обединението на българите в XII в., София, 1918, с. 118
- Венедиков, Й, История на въстанието в Батак 1876 г., София, 1929
- Венедиков, Й, История на доброволците от Сръбско-българската война, София, 1935, с. 215
- Венедиков, Й, История на 24-и пехотен черноморски на Нейно Величество царица Елеонора полк в Балканската, Междусъюзническата и Европейската война 1912—1913 и 1915—1918, София, 1939, с. 493
- «Легендата за Св. Димитър Солунски», публикувано във списание «Отечество», книжка 37, Софія, 1917
Джерела
- Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр.75, 80, 96
- Списък на членовете на Върховния македоно-одрински комитет (март 1895 — февруари 1903 г.) pdf
- Зафиров, Д., Златарева, А. Генерал Йордан Венедиков — избрани произведения, София, 1991, Военно издателство, стр. 6.
- Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 26.